На українському книжковому ринку все більше почало з'являється перекладів книг, які висвітлюють проблеми дискримінації темношкірих. Та все ж глибоким романом, який передав сутність расизму, вже тривалий час залишається книга Гарпер Лі "Убити пересмішника".

Все ж моральний посил книги "Пересмішника" не зосереджується виключно міжрасовими відносинами. Дві сюжетні лінії, переплітаюттся у глибоку і чуттєву історію. Одна з яких оповідає про непередбачувані пригоди із дитинства брата та сестри, про великий моральний приклад батьківства, інша - про несправедливий суд над афроамериканцем, якого звинувачують у зґватуванні, яке він не здійснював. І як же не згадати про пересмішника, під образом якого Гарпер Лі відтворила таємного другорядного персонажа, символа доброти та несправедливої ізоляції від суспільства.

У підсумку, вартувало б також наголосити, що за всі ці роки, відколи написано "Убити пересмішника", книга вже стала зразковим прикладом того, як такі явища, як расизм, ксенофобія, нетерпимість до інших націй, почати потрохи відступати в минуле.

Ця книга довго залишється в пам'яті, а коли читаєш літературу про сегрегацію темношкірих обов'язкого в думках виринає з пам'яті ця прекрасна історія.