Автор — Василь Іванович Голобородько.

Дата публікації — вперше вірш був надрукований 1992-го року.

Входить до збірки «Калина об Різдві».

За напрямом відноситься до модернізму.

За літературним родом — до лірики.

За жанром є ліричною поезією.

За видом лірики належить до громадянської (патріотичної) і філософської.

Тема «Наша мова» — озвучення теплих почуттів, поваги до рідного слова.

Ідея «Наша мова» — прославляння важливості мови, її великого значення для українського народу.

Головна думка — без мови немає повноцінної нації; всі українці мають відчувати гордість за свою мову — милозвучну, пісенну,образну.

Головний мотив — мова дуже багато значить для життя нації.

Ліричний персонаж — людина-патріот, залюблена в рідну мову та сповнена гордістю за неї, її багатство.

Головні образи: пісня; самота; літопис; товариство. При написанні автор користувався такими художніми засобами: епітети; повтор; оксюморон; антитеза; алітерація.

Властивості поезії «Наша мова»: • вільна поезія, написана верлібром; • розділові знаки відсутні; • кожна строфа починається одним і тим же словосполученням.

Віршовий розмір — верлібр. Його ще називають вільним віршем, оскільки він не має рими, у рядках буває різна довжина, немає поділу на стопи, наголоси теж довільні по розташуванню та кількостях. Автор міркує про українську мову: «В одній з теорій про мову, а саме авторами якої були Уорф та Сепір, йдеться про те, що в кожному народі відбувається відображення дійсності через набутки власної мови та культури, тож виходить, що сама дійсність в окремих мовах — відмінна (відрізняється одна від іншої). Мову можна порівняти з деревами: ось вона у вигляді насінини, а ось вже — повноцінне дерево. Так і в мові можливе згортання до уявної зернини певних комплексів, які можуть досить довгий період зберігатися в такому стані. І я прагну всіма своїми силами та спроможностями віднайти подібні явища, які ось-ось помруть у мові, і допомогти тим словам вирости рясним квітучим деревом».