В. Стус писав цей вірш, перебуваючи в засланні, далеко від Батьківщини. Час його створення, як для поезії є надзвичайно довгим — із 1971-го по 1974-ий. Він увійшов до збірочки за назвою «Палімпсести».

Жанр:
лірична поезія.

Рід лірики:
патріотична, частково з вкрапленням пейзажної, невільницька.

Мотиви:
звернення ліричного героя до землі, яка стала його колискою і яку він втратив, здається, назавжди.

Система віршування:
силабо-тонічна.
Нестрофічна будова.

Цей твір вивчають у школі та є найбільш відомою п’єсою-комедією! Тут є і яскраві народні звичаї та традиції сватання, багато гумору, висловів що розібрали на цитати, автентична на той час народна мова, без редактури. Гарно описані характери героїв: батько Прокіп ласий до горілки, який не який, але батько, мати Одарка, що вийшла за нелюбого, але досі мириться з ним, і гарна дівчина Уляна, яку покохав не менш гарний хлопець Олексій, ну і звісно ж Стецько - багатий телепень, який ніяк не може оженитись, бо такого бовдура ніхто не хоче! Сюжет досить простий, але мова надає прекрасного шарму.

«Тіні забутих предків» - така собі магія реалізму в гуцульських краях. Навіть зараз культура карпатських народів істотно відрізняється від традиційної української, а за часів Коцюбинського ця різниця була колосальною. Їх традиції, міфи, прикмети, язичницька магія, своєрідний діалект - все це український письменник зібрав в одній маленькій повісті. І нехай сам сюжет - дуже сильно нагадує шекспірівську п'єсу, але все інше - подальші події, кульмінація, послання, герої - автентичне. Очевидно що ця повість про кохання. Про подібність темпераментів та спорідненість душ.

Неочікувано розгортання сюжету так званої "кумедії" - а починалось все як пригодницька книга про сільських хлопців - натомість твір перетворився у драму з сумним кінцем.

Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» має спільну із романом «Повія» основу: моральний занепад людини – як результат соціальної нерівності та гноблення.

Перед читачем постають питання: чи винен і на скільки?