Зразок Відгуку | Рецензії на книги, відгуки про прочитане, рейтинг - кращі книги

You are here

Зразок Відгуку

Як писати відгук про прочитаний твір, план написання відгуку, приклад як написати відгук про казку, про оповідання, статтю, вірш

Ще в початковій школі, в молодших класах перед учнями постає завдання — як написати відгук про прочитаний твір. Якщо для 2-го класу він буде більш спрощеним, бо в цьому віці тільки закладається фундамент знань, то в 3-4 класах відбувається їхнє розширення та закріплення. Тож зі збільшенням віку дитини знання стосовно цієї теми мають зростати.

Так у 6-7-му класах учень має вміти на досить високому рівні викласти у зв’язний текст власні думки про прочитане.

В старший класах написати відгук учням вже зовсім не складно. Вони вміють висловлювати власні думки на папері стосовно прочитаних статей та літературних творів.

Що таке відгук

Відгук — це емоційні та інтелектуальні переживання, викликані прочитаним текстом, які оформлені в невеликий зв’язний текст. Тобто це ті емоції, які читач отримає, прочитавши вірш, оповідання, есе, роман, статтю тощо, написані ним на папері.

Відгук є досить вільним оповіданням про речі в тексті, які сподобалися, чи навпаки, не сподобалися. Якщо текст не припав до вподоби, у відгукові про це сміливо можна написати, звісно ж, аргументуючи.

Приблизний план складання відгуку про прочитаний твір

Для логічного зв’язку й більшої повноти в написанні відгуку варто використовувати план. Оскільки відгук є вільним текстом, то й усталеного єдиного плану його написання немає. Тож можна обрати один з кількох варіантів (у школі його може надати вчитель).

План відгуку №1

  1. Загальне враження від прочитаного тексту.
  2. Про що йдеться у творі (тема).
  3. Моє ставлення до головних персонажів твору. Який герой сподобався найбільше? Чому?
  4. Що намагався донести до читача автор своїм твором? (Ідея, або головна думка).
  5. Яке значення має цей текст (чи його ідея) до сучасного життя.

Можна також написати відгук за наступним планом.

План відгуку №2

  1. Назва тексту, його автор.
  2. Вказати головну тему та ідею твору. Якщо їх декілька, то можна обрати те, що особисто для читача було найцікавішим.
  3. Стисло описати персонажів, або ключові моменти, у яких вони себе найбільш яскраво проявили.
  4. Власне відношення до прочитаного. Необхідно розтлумачити, з яких причин текст сподобався або ж, навпаки, не сподобався. Чи прочитання спонукало задуматися про щось? Про що саме, якщо так? Чи актуальним цей текст є з проекцією на сьогодення?

З досвідом учень зможе відходити від планів та створювати відгуки самотужки.

Є ще один варіант відповіді на питання «Як написати відгук про прочитану книгу (чи текст)?» — ще один варіант структури.

План відгуку №3

  1. Автор та назва твору. До якого жанру відноситься текст (роман, повість, поема, стаття тощо)?
  2. Про що розповідається в тексті? (Стисло)
  3. Персонажі (якщо є). Хто найбільше привернув увагу? Які емоції викликали його поведінка, вчинки?
  4. Які епізоди справили на вас найбільше враження?
  5. Як текст читається (цікаво, нецікаво, складно)?
  6. Чим ви збагатилися після прочитання? Над якими питаннями задумалися?

Реалізація плану буде легшою, якщо перед написанням кожного з пунктів відповісти на наступні запитання:

  1. Це перша книга (текст) автора, чи ви вже раніше прочитали щось із його робіт? Що ви знали про нього до прочитання? Що означає назва твору?
  2. Про що текст? Які його тема з ідеєю? В якому місці та в який час все відбувається? Що ви знаєте про цей період, чи цю місцевість з інших джерел?
  3. Які персонажі, чи місця твору викликали у вас найбільш сильні емоції, враження? Опис персонажів, їхніх відносин між собою.
  4. Що саме в тексті припало до вподоби, чи, навпаки, відштовхнуло? Що здалося незвичайним? Чого навчило прочитане? Які лишилися відчуття?

Увага! Останній пункт плану має бути найбільшим у написаному відгукові. Відповідь на кожен з попередніх пунктів можна викласти двома-трьома реченнями.

Приклад написання відгуку

В інтернеті є величезна кількість прикладів написання відгуку, але чіткого зразка відшукати не можна, оскільки важливим є унікальний, особистісний задум.

Наприклад:

«Нещодавно я завершила читати повість «Знак оклику» Антона Павловича Чехова. Я вже була знайома з його творами під час уроків літератури. У мене склалося враження, що автор мав дещо дивне почуття гумору. Для позакласного читання я обрала саме цю повість через назву — вона мене зацікавила. Який це може бути твір про всього лиш один знак пунктуації?

Після прочитання я зрозуміла, що за паличкою з крапкою під нею може ховатися цілісінька життєва дорога, що не може бути в щасті, чи, бодай, бути наповненою сенсом, коли у ній не трапляються ситуації та пропозиції зі знаком оклику.

Все відбувається в XIX сторіччі, передріздвяної ночі. До революції росіяни ставилися до Різдва особливо трепетно. Напередодні вони думали про сенс людського існування, про вічну боротьбу добра і зла, казали «спасибі» вищим силам за прояви радощів та надії.

Юхим Перекладин — головний персонаж твору, працював колезьким секретарем. І в той час величезна кількість чиновників виписувала ще більшу кількість нікому не потрібних папірців. Герой під час гостин завів суперечку з молодиком, стосовно питань правопису, а саме пунктуації. Він був переконаний, що є дуже грамотною особою, тож був неабияк ображений, почувши у свій бік звинувачення, що розставляння ним розділових знаків є рефлекторним та несвідомим. Повернувшись додому, чоловік пригадував правила пунктуації, і йому раптово стало ясно, що він ніколи, ні єдиного разу не написав знак оклику.

Мені було цікаво читати, як розділові знаки завели танок біля сонного чиновника, і як чоловік розтлумачував собі ж що й котрий із них значить.

Та особливе враження на мене справив момент, коли чиновник під час роботи розписувався на якомусь документі та після свого імені поставив знак оклику. Тоді я раділа разом з головним героєм. Бо, хоч знак оклику був ним вжитий в недоречному місці, та по-людськи він зробив все правильно. Він ніби мовив: «Я — особистість на ім’я Юхим Перекладин і дуже цьому радію, відчуваючи почуття захвату та щастя!» А це означає, що в його житті таки є сенс.

Прочитання змусило мене задуматися над зв’язком мови, письма та нашого життя. Це оповідання про те, що людям хочеться бути наповненими почуттями, які на письмі можна виразити за допомогою знаків оклику.

Поради, які варто прочитати школярам та студентам перед тим, як писати відгук:

  1. Говоримо щиро. Коли щось не до вподоби або не все ясно, то варто писати про це, але все рівно з повагою до автора.
  2. Якщо відтворити історичний контекст книги, то можна багато зрозуміти, виокремити та дати оцінку більшій кількості дрібних моментів чи нюансів.
  3. Пригадайте, як була розроблена ця ж тематика іншими письменниками або ж та сама проблематика у цього ж автора. Оцінка від вчителя буде неодмінно високою, якщо вдасться відмітити особливість почерку митця.
  4. Відгуки про поезії є надзвичайно складними, тож міркування про вірші за шкільною програмою починаються лишень в шостому класі.

    Якщо потрібно написати відгук про вірш, зверніть увагу на:

    • використання у вірші художніх засобів (епітетів, метафор, метонімій, синекдох тощо).
    • можливість зіставлення твору з картинами або музичними творами (до великої кількості поезій написана музика, а головні герої багатьох поем — міфологічні персонажі, які неодноразово втілювалися великими художниками у картинах, чи скульптурах).
    • Значення ритму, характеру та емоцій, якими наповнені звуки. Інколи поети навмисно накопичують якісь конкретні звуки (наприклад шиплячі) для того, щоб звук слів був подібний до чогось (наприклад, шипіння) та викликав потрібні емоції. Слова в поезіях часто вживаються в переносному значенні. Це теж варте уваги.

    Відгук повинен бути максимально стислим, змістовним та зв’язним. Він не повинен бути просто відповідями на запитання, це має бути логічно-зв’язаний текст, який приємно слухати.

Підказки-фрази для вдалого поєднання частин відгуку:

«Відомий автор» (вкажіть що його виділяє з-поміж інших — тема, манера, яскравий життєпис тощо).

«На написання вплинули…» (історичний час, факти біографії).

«З цього часу зосталися (чи змінилися)…»

«Автором порушуються такі запитання…» (тема та проблема).

«Це є важливим та актуальним і для сьогодення».

«Наскільки мені ясно, письменник дає таку відповідь на порушене запитання…»

«Я погоджуюся/не погоджуюся з персонажем». «Мені зрозумілі його дії/ не зрозумілі». «Мені доводилося бути в схожих ситуаціях/ Коли б мені довелося потрапити в таку ситуацію».

«Оповідання змусило замислитися над…» «Мені б хотілося порекомендувати оповідання другові, родичеві, однокласникові».

Дієслова, які показують, як вплинув текст на читача і які можна використати: вражає, надихає, подобається, викликає спогади, спустошує, спантеличує, зачіпає, поглинає, обурює, смішить, засмучує, заряджає позитивною енергетикою, відроджує, зцілює, допомагає зрозуміти, заплутує, лякає.

Висновки

Під час навчання в школі учні будуть випробовувати власні сили у написанні відгуків про прочитане . Вони навчаться розуміти посил автора, відчуття, які породило читання конкретного твору, та висловлювати їх. За допомогою цих складних взаємодій згодом учні зможуть досягати наукового тлумачення тексту: на зміну учнівським відгукам прийдуть наукові монографії.