У романі ‘Могила хрестоносця’ Кронін звертається до конфлікту між творчою особистістю і відсталим середовищем, не здатним оцінити її новаторських дерзань. Головний герой - художник, який прагне по-новому відобразити дійсність, наполегливо шукає нові шляхи в мистецтві, бореться проти банальності, застиглих форм у мистецтві, далеких і чужих живим віянням життя. ‘Геніям за їх життя відмовляють не тільки в славі (а до останнього часу то й у свободі), та навіть у засобах існування. Лише після смерті їм, як винагороду, ставлять пам’ятники і складають оди.’ (Чезаре Ломброзо).