"Усе могло би скластися інакше, якби в мене був тато. Мама тоді могла б із ним порадитися. Порадилася б – і не віддала мене вчитися до Тетяни Володимирівни. Тетяна Володимирівна не сказала б: "Встати! Руки за голову!" Дідуся б це не нажахало, і він не наполіг би на тому, щоб перевести мене в іншу школу. І я не потрапила б у клас до Марсем. Це Марсем розповіла нам про янголів – про те, що вони повинні відпочивати. Відтоді минуло багато років. Але коли зі мною щось трапляється – погане чи добре – я про це згадую..."

Та перш ніж Марсем розповіла про янголів, у житті Аліни було чимало подій: В.Г. почав приходити в гості, принци здійснили подвиг, у клас прийшов новий учень, а з шафок позникали магніти...

Повість письменниці та педагога Марини Аромштам "Коли відпочивають янголи" удостоєна високих літературних відзнак. У Росії, на батьківщині автора, книжка здобула Велику премію Національної дитячої літературної премії "Заповітна мрія", до того ж, перше місце їй присудило саме дитяче журі. А у Європі вона стала однією з "Білих ворон–2011".

Переклад з російської – Іван Андрусяк.