Любов як моральна міра і зцілення від безвір´я, пошук виходу з духовної кризи й прагнення повернутися до споконвічних людських цінностей, пристрасне відстоювання права кожної людини жити в гармонії з природою, творити красу, кохати і бути коханою - такі основні мотиви цієї збірки. Продовжуючи кращі традиції болгарської поезії, Димитр Христов по-своєму сміливо експериментує з формою і змістом, розширюючи виражально-зображальні можливості власної поетичної мови.

Окремі з цих поезій стали піснями й увійшли до авторського альбому «Сердечний ритм».