Переддень Доби Водолієвої

Анотація: 

Наскрізні герої роману: Прстір – частина узвишшя Українського степу і Час – між голодомором (1933) і голодом (1947). Авторові достеменно не відомо, ким читачеві доводиться Антон (перша книга) і Данилко (книга друга): дідом, дядьком, братом чи іншими якимись родичами. Хвіртка, через яку підлітки збираються виходити у широкий світ – з горбилів нетесаних для міцності колючим дротом скручених. Можливо через те усюди вони свої і ніде не дома, завжди у часі й позачасом, пов’язані з силами космічними. Життя своїх героїв-дітей та їхніх матерів – Натки і Гертруди – автор не вивчав за підручниками й хрестоматіями. У тому далекому сорок сьомому він жив між ними, і зараз, через десятиліття, їх світлі образи воскресила пам’ять. Це роман-спогад про вчорашній чорно-білий, подеколи кольоровий сон, який знайшов притулок на папері як філософський роман про межичасся – довоєнним голодомором і післявоєнним голодом. А ще ось про що: хай кожен буде пильним, його оточують тілесні сили, про які вона, здебільшого не має й гадки.

Рецензії на книгу

Метаморфози екзистенціалів у творі А.Федя «Переддень Доби Водолієвої»

Проблема відношення людської особистості до екзистенціалів страху, самотності, свободи, кохання, смерті була й залишається однією із закритих, проте, актуальних у соціумі. Філософська рефлексія в контексті теми страху та його модифікацій і екзистенціалів є глибинним фундаментом для розуміння аксіології та онтології людини у філософії А.Федя.

Відгуки

Цитати з книги