Я не дуже люблю слідкувати за романтичною історією. Романтика та любовні інтриги, як на мене не мають нічого інноваційного. Місцями я пропускав моменти в інших історіях, бо вважав, що всі любовні історії схожі між собою. Але ситуація серйозно змінилась після прочитання манги "Порцелянова лялечка". Спочатку це була типова історія закоханості популярної дівчини в непопулярного хлопця. Але поступово, з розвитком їхніх стосунків манга почала розкриватися з іншої сторони. Персонажі прекрасні, чудово взаємодіють між собою, головна героїня взагалі ввійшла в топ найкращих жіночих образів із манг. Кітаґава Марін прекрасно показує закохану дівчину, якій начхати на популярність, на рейтинги чи статуси в суспільстві. Спочатку і Ґоджьо мене бісив, але ближче до середини історії починає перетворюватися в того хлопця, про якого мріє більшість дівчат.