Перед нами перша частина дилогії про невеличку японську кавʼярню, де можна повернути час на мить, але не можна змінити минуле. І встигнути треба, інакше, коли охолоне кава, людина зависне у міжчасовому просторі і буде поводитися, як одна з відвідувачок цього кафе. Насправді, це філософська книга про сенс нашого буття і про неминучість багатьох речей. Ми не можемо врятувати життя коханої людини, якщо вона має померти, але ми можемо сказати їй перед смертю важливі слова. Якби була моя змога, я б завітала в подібне кафе чотири роки тому і попросила б вибачення у хлопця, якого вже не повернути. Я знаю, що він все одно пішов би у бій і все одно загинув би, знаю, що у нас ні за яких обставин не склалося б особисте життя, однак мені було б легше, що ми розійшлися не ворогами…