Ця історія мені найбільше сподобалася з усіх книжок про подорожі автора. Тут цікава не скільки сама подорож. Хоча і це також вражає. Подорож з кількома пересадками аж на інший куточок нашої планети це не абищо. Тут мене більше вразила мета та місія цієї подорожі. Відстоювання гідності нашої країни. Показати, що не можна просто так ображати українців як жінок, так і чоловіків. Як я нахвилювалася за Макса, коли він розклеював ті постери. А ще як я насміялася, коли автор разом з Сергієм Притулою обговорювали методи помсти зеландській радіостанції (це я про ідею Макса щодо помсти у вигляді лайна, і про реакцію Сергія на це). Я давно так не реготала. Книга шикарна, викликала у мене цілий спектр емоцій. А ще не сказала про єгипетську частину. Це ж треба було опинитися там саме в такий переломний момент. Тут я також страшенно хвилювалася. А ще разом з автором обурювалася поведінкою сирійської таємної поліції в аеропорту Дамаска. Але добре те, що добре закінчується.