Катя Бабкіна повісила на свої поезії ярличок «наївні». Наївні - це і щирі, і в чомусь невинні, й безпосередні, а також довірливі, простодушні. Та що сокровенне може довірити читачеві жінка?

Новий роман І.Роздобудько віддзеркалює одну із ключових проблем нашого суспільства — побивання українців за кордоном у надії на краще життя.

Я лише нещодавно познайомився з творчістю Андрія Любки. Це відбулося на одному цирковому дійстві чи то пак клоунаді, які зараз по-модньому звуться “слем”, “слем-турнір”, “збіговисько слемерів” (хоча до цього явища більше підходить “збіговисько ламерів”).

Ім’я цього літератора не потребує реклами чи попередніх зауваг. Та все ж скажу. Талановитий митець, організатор літературних дійств (поетичний фестиваль “Ноосфера”, різноманітні поетичні тусовки тощо), засновник і шеф-редактор журналу “Культреванш”, лірична поетична зірка 90-х.

Євген Баран. Дев'яності навиворіт : есе / Є. М. Баран. — Івано-Франківськ : Супрун В. П., 2011. - 172 с.

До 50-річного ювілею критика декілька теплих слів