Книга вразила ще у школі.Так просто, ніби бабусиними словами, розказана історія життя селянки,а попри неї села,країни початку ХХ ст. Марія-перша наречена у білій сукні,а не у народному строї;Марія-перша жінка,що взяла розлучення(хто тоді на таке осмілювався?),Марія,що так і не змогла полюбити свого законного чоловіка; Марія,що втрачає дітей,Марія,що зраджує чоловіка,занедбує хазяйство,терпить побої і знущання.І Марія-кохана жінка,щаслива мати,вдатна господиня,жінка,що не пам'ятає образ,що хоче у спокої і праці ростити дітей і старіти з найкращим чоловіком у світі....Скільки було таких марій...скільки життів обірвала та доба...А хтось ще насмілюється сказати, що голодомор не геноцид(