Душа продається все одно…? | Рецензії на книги, відгуки про прочитане, рейтинг - кращі книги

You are here

Душа продається все одно…?

Одразу відмічу,що це перша прочитана мною книга сучасного українського автора за все життя.Книги на українській мові мені завжди було складно сприймати,але «Дворушники…» стали приємним винятком.
Почну з зовнішнього вигляду.Обкладинка досить звичайна і особливих емоцій в мене не викликає.Назва здалася занадто складною,адже відомо,що людям важко сприймати подвійні заголовки.Проте,дочитуючи роман,починаєш розуміти в чому суть такої назви.Текст позиціонується як «детективний роман з елементами містики»,це все вірно,але я б ще додала слово «філософський»,адже він змушує багато над чим замислитись.
Я довго збиралася написати рецензію,та все не знала з чого почати,адже роман викликав у мене досить змішані емоції.
Мені надзвичайно сподобався опис на перших же сторінках,названий «Напередодні».Все ,що описувалося,здавалося таким справжнім та емоційним,одразу з’являлися ці картинки в уяві,одразу ти ніби переносишся туди - у той світ.У світ гріховного потягу,забороненого розумом,але такого бажаного душею.Ці почуття виникали у мене протягом читання усього роману.В кожному реченні були так чудово розкриті ті почуття,ті емоції,що я не можу не навести приклад одного з них : «Але та солодка млість,той безмір окриленості,що приносили ці зустрічі,завжди вчасно затикали роти всім дванадцятьом головам застережливості».Я впевнена,що кожен,хоча б раз у житті відчував те саме…і тому читати про ці бажані,але небезпечні відчуття вдвічі приємніше,адже ти сам починаєш їх переживати.
Далі перейду до сюжету.Головний герой Богдан Лисиця – журналіст-детектив,з гострим розумом і гарним почуттям гумору,проте,чесно кажучи,мені він не сподобався,так як здався зарозумілим себелюбом,що вважає себе найрозумнішим і найхитрішим,але який насправді не впевнений у собї і зовсім не вміє поводити себе з жінками.Отже,йому доручено завдання : розслідувати вбивство молодих,красивих дружин багатіїв.Сторінка за сторінкою роман стає все цікавішим і все інтригуючим ; я навіть паралельно в зошиті робила різні замітки,вибудовувала теорії,хто міг би бути вбивцею,шукала мотив,але так як я взагалі дуже люблю детективи(Агата Крісті,А.К. Дойль,Едгар Алан По,Картер Браун,Р.Л. Стайн),то я діяла по тій же схемі,що і завжди,намагаючись викрити вбивцю.На жаль,в рецензії не можна розкривати мотиву та особу вбивці,тому я лише додам,що мотив – з однієї сторони криється в матеріальній вигоді,а з іншої - такий собі філософський,як міра кари.
Наступне,що хочеться відмітити,так це те,що жертви не були безвинними чистими душами,і хоча вони не заслужили такої смерті,проте якусь краплинку моралі тут можна знайти.Це як в найкращих фільмах жахів,коли вбивця,наприклад,мій улюблений Фредді Крюгер не просто тупо й бездумно вбиває ні в чому не винних людей,а лише тих,хто поводив себе погано,скоював різні жахливі речі,був позбавлений моральних принципів.Так само і в «Дворушниках…».
Також дуже вдало розкрита тема вовкулаки,лінія містицизму.Адже,дійсно,ми не можемо бути впевненими що його не існує,так як є стільки легенд,стільки нерозкритих вбивств,безліч фільмів і серіалів про цю містичну істоту,а ще й факт існування лікантропії,що також змушує замислитися «А що як справді…?»
Дуже сподобалися статті головного героя,які час від часу з’являлися в тексті і виявлялися дуже цікавими і пізнавальними,завдяки ним я більше дізналася про цю нерозкриту сторону нашого світу.Також приємно було натрапляти в тексті на цікаві українські слова та вдало підібрані оказіоналізми та перифрази,за рахунок яких роман ще й виконує таку собі просвітницьку функцію,виблискуючи усіма барвам рідної мови.
Приємно здивувала лінія кохання,яка зазвичай не притаманна детективам.За стосунками Богдана і Даринки було цікаво спостерігати.Також,щодо дружин-«дворушників» додам,на жаль,у нашому світі це настільки розповсюджене явище,що вже перестаєш цьому дивуватия і просто виникає запитання : навіщо люди занапащюють свої душі?Невже гроші важливіші ніж кохання?В тексті сказано,що ці жінки були «Людьми з двома душами.З двома серцями.»,проте як на мене,вони були без душ і без сердець.Їх душа – плотські утіхи,які вони вважали коханням,їхні серця – це гаманці,набиті грошима чоловіків.Прикра,але така звична для нас реальність.
Хоча з іншого боку,мені жаль таких жінок.Вони вважали,що гроші принесуть їм щастя,але вони помилилися.Як би багато грошей ти не мав,все одно твоя душа прагнутиме всепоглинаючого,сильнішого за все на світі почуття – Кохання.
На закінчення,хочу додати,що цей філософський детектив мені сподобався,автору вдалося мене зачепити,він змусив мене замислитися над природніми інстинктами та бажаннями,над тим,чи може існувати кохання без пристрасті і навпаки,і чи дійсно усе в цьому світі продається?Мораль цього роману наведу рядками з нього ж : «Душа продається все одно»,проте мені дійсно хочеться вірити в інше…
Отже,вчіться,розвивайтеся,читайте цю книгу,і повірте,вона змусить вас замислитися над людською природою.А мені хочеться вірити,що все не так погано і що наївний вислів «Omnia vincit amor!»(«Кохання перемагає все!») таки правда.

+1
+3
-1