Як знайти піратський скарб?

Дев'ятко Н. Скарби Примарних островів. Книга 1. Карта і компас: Роман / Н. Дев'ятко. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2011. – 304 с.

На книжковому ярмарку «Медвін» тернопільське видавництво «Навчальна книга – Богдан» презентувало книгу «Карта і компас», першу частину пригодницької казкової трилогії Наталії Дев’ятко «Скарби Примарних островів».

Що потрібно, аби знайти скарби?

Насамперед потрібні ті, хто відважиться на пошук. Люди, в чиїх очах сяє життя, в чиєму погляді не згасла воля, не поступилася безнадії та байдужості.

Потрібен капітан, який поєднає те, що з’єднати здається неможливим, стане попереду своєї команди і не боятиметься віддати наказ, розуміючи справжню ціну своїх рішень. Зробить все, аби ті, хто пішов за ним, не зневірились. Щоб дивовижний світ не розсипався уламками, а строкате розмаїття, танцююче на межі рівноваги, не обернулося на нерухомий сірий моноліт.

А ще потрібен корабель – крило надії, що, розрізаючи простір і час, понесе до пригод і звершень. Потрібен чарівний компас, здатний вказати шлях крізь оманливий туман. І потрібна карта...

Саме щоб побачити малюнок на карті, подарованій чарівницею, піратський капітан Ярош Сокіл починає збирати нову команду – тих, в чиїх очах він побачить море. Не завжди це люди – на корабель з чорними вітрилами потрапляють і забуті язичницькі боги, як Харон, і давні істоти, пам'ять про яких вже майже стерлася, залишилися лише здогадки, як про жінку, яку, впізнаючи, називають Смертю.

І не завжди це – друзі. Багато хто в інший час схрестив би зброю з товаришем по піратській команді, але вони змушені об’єднатися не стільки заради спільної мети, а тому, що лише на борту «Діаманти» для них починається справжнє життя та запалюється зірка надії. І вони тримаються разом – чоловіки і жінки, дорослі і діти. Рятуючи себе, рятуючи свій світ. Світ, у якому дива прокрадаються у сплячі міста, реальність і потойбіччя переплітаються казковим візерунком, а всі стежки, на які виходиш з чистим серцем, ведуть до моря.

І кожна людина обирає свій шлях, свою долю, долаючи байдужість і ненависть, чужі прокляття і власні жахіття. Але кожен, кому судилося потрапити на борт піратського корабля із чорними вітрилами, одного разу побачить ті вітрила над виднокраєм. І нова команда «Діаманти» обов’язково збереться, щоб відправитись у небезпечну і захоплюючу мандрівку за скарбами.

Але хто знає, який він – справжній дорогоцінний скарб?

Це питання з’являється майже одразу, бо стає зрозуміло: пошук Примарних островів – лише привід, аби скинути заціпеніння, пробудитися, почати робити щось... Нехай навіть шукати скарби.

Річ у тім, що світ, змальованій у книзі «Карта і компас», дуже складний. Він нагадує наш, але у ньому сусідують різні часи та епохи, перетинаються шляхи людей та забутих богів, міфи та легенди і суворе сьогодення. Світ, що знаходиться на межі. Ні, він не гине насправді. Він втрачає барви, втрачає почуття, втрачає душу. Безкраї простори земель поступово захоплюються безіменною Імперією, об’єднуючись, стаючи подібними, втрачаючи самобутність, забуваючи власну історію, прадавні казки та колискові. Виростають міста, схожі на кам’яні лабіринти, звідки немає виходу. Немає, бо люди його не шукають. Мешканці цих міст дозволяють вирішувати за себе, що гарне, а що – ні, що цікаве, а що – безглузде. Вони байдужі, недопитливі і слухняні. А слухняними так легко керувати! І з’являється можливість нарешті створити ідеальний світ, своєрідну утопію, в якій все кероване, і всі щасливі. Чи не благородна мета? Можливо. Та чим насправді доведеться заплатити людству за її здійснення?

І не можна відмовити імперській владі в благих намірах, але, мабуть, всі пам’ятають, куди веде вимощена тими намірами дорога... Тріумф закону та порядку – чи це погано? Але якщо заради цього піддані з колиски вчаться не тільки поводитись згідно закону, а й думати, відчувати? І ще лишається питання – хто ті закони напише та з якою метою? Бо обмеження духовного й емоційного розвитку особистості – чи прийнятна ця жертва заради спільного блага?

Відповіді на ці запитання читачеві доведеться шукати самому. Попри те, що спочатку герої умовно поділені на «наших» та «не наших», згодом кожен із них теж починає шукати свої відповіді, і хтось їх знаходить, а хтось – ні. Хтось, відчувши поклик моря і справжньої волі, ладен пожертвувати не тільки високим постом та достатком і шаною, але й життям, аби знати, що хоча б кілька останніх митей це життя буде справжнім. А хтось, розуміючи свою слабкість, зневірившись, кориться, схиляючи голову перед білокрилою Химерою, наймогутнішим радником Імператора, й отримує спокій ціною власної долі, душі і свободи.

Історія пошуку скарбів Примарних островів – це історія пошуку свого майбутнього, історія боротьби за те, у що віриш, за те, на що сподіваєшся, за те, про що мрієш. Історія, яку не можна назвати дитячою казкою, бо забагато в ній темних сторінок, забагато випробовувань, забагато прихованих відповідей і ще більше запитань.

Але хто сказав, що казки творяться лише для дітей?

Ольга Кай

Оцініть рецензію:
Зараз присутні 0 користувачів та 2 гостя.