Заробляти на літературі в нашій країні ганебно і аморально. Література – це святая святих, храм, у якому можна віддано служити їй одній, не отримуючи ніяких грошових знаків та привілеїв. І якщо хтось насмілиться говорити про літературний заробіток, якщо в пресі, боронь Боже, вилізе сума гонорару за твір, то колеги по цеху рватимуть на собі волосся від заздрощів, при розмові триматимуть дулю в кишені, а то й просто перестануть спілкуватися із «успішним» письменником.

«Таємне джерело» – це детектив із міфологічною начинкою. На дворі 1981 рік, застійний період совкової імперії. Всюди ще панує дух атеїзму, країна Рад дрейфує між Афганською війною та економіко-технічною стагнацією, натомість маховик пропаганди зомбує радянських жителів світлим соціалістичним майбутнім. У брежнєвські часи нашому письменнику стукнуло 11, відповідно школяр Андрій Кокотюха ще не міг психологічно відчувати епоху, критично осмислювати дійсність. До того ж основні сцени в творі відбуваються далеко від автора, в західноукраїнському селі.

Про Винниченка – політика, літератора, художника – сказано багато, написано не одне дослідження, захищені дисертації. А от про Винниченка-розбещенця ніхто досі так голосно не говорив. Надія Миронець вирішила виправити такий стан речей, розворушивши інтимний епістолярій письменника. Копатися в чужій брудній білизні – річ неприємна й неетична, але Володимира Кириловича вже давно нема, а бурхливе життя митця спокушає дослідників роздягнути його догола. Як на мене, ця книжка не належить до науки в повній мірі. Сторінки «полуничного» життєпису подекуди схожі на вигадку, белетристику.

Роман молодого львів’янина здобув першу премію на конкурсі «Коронація слова» минулого року. Хоча дебюти рідко бувають вдалими, адже їхні автори в основному маловідомі широкому загалу, «Людвисар», без перебільшення, – цікавий пригодницький історичний роман із претензією на кіносценарій. Для цього в Коломійчуковому художньому полотні є все: амурні авантюри, локальні й масштабні бої, містика, напівфантастичний підтекст.

Ця книжка вже здобула розголос в літературних колах. На одному сайті надрукували декілька рецензій на «Шидеври…» та інтерв’ю з автором. Пишуть про неї в основному молоді критики, вбачаючи нестандартне бачення класичної української літератури та біографій авторів. І самому захотілося спробувати опанувати її.

«Хто зробить сніг» – перший спільний твір подружжя Прохаськів. Знаменно, що казка з’явилася ближче до кінця минулого року, як подарунок дітлашні під ялинку. Благословило у світ цей проект видавництво Старого Лева, і вже в скорому часі книжка отримала статус найкращої у царині літератури для діток за версією ВВС. У казці розповідається про багатодітну сім’ю кротів, котра живе у Буковому лісі. Це така велика община напівсліпих, яка складається із 13 осіб. Тато-кріт, мама-кріт; сини і дочка: Буркун, названий так, бо відразу почав буркотіти при народженні.