На розстанях долі

Ваш голос: Немає Середня: 5 (1 оцінок)
На розстанях долі. Іван Корсак

Автор: Іван Корсак

Тематика: 
історична проза
Видавництво: 
К.: Ярославів Вал
ISBN: 
978-617605033-9 
Рік видання: 
2017
Купити в магазині:
нема пропозицій
Анотація:

Трагічна і щаслива доля інтелегенції… Бути високо поцінованою суспільством де-юре і водночас - бути приниженою й упослідженою де-факто, не піднімаючись вище визначення "прошарок". Бути спокушеною підкупом: коли успішно, коли ні… Але й - бути в усі часи незламною, витягуючи себе, як барон Мюнхаузен за чуба, свій народ зі смердючого болота бездуховності і деградації. "Самосійні діти", за Маланюком, воістину даровані Небесами. Цей роман - про дивовижні й розмаїті долі інтелегенції в середині пекельного 20 століття, серед яких - засновник УПА Тарас Бульба - Боровець і командувач УНА Павло Шандрук.

Рецензії на книгу

Люди залишаються людьми

Нотатки про роман Івана Корсака «На розстанях долі»

       Це книга про жорстоку дійсність, про трагедії, які  чинили російський більшовизм та фашистський нацизм при встановленні своєї влади на українських землях у роки Другої світової війни та повоєнні часи. Свою розповідь автор будує на історичних матеріалах, документах, свідченнях історії, тому вона переконлива для читача, спонукає думати і співпереживати.

0
Зображення користувача Julia_N.

Торжество пам’яті

Ми живемо у добу торжества пам’яті. За останні двадцять або двадцять п’ять років всі країни, всі соціальні, етнічні та родинні групи пережили глибинні зміни традиційного ставлення до минулого… Світ заполонила хвиля спогадів, міцно з’єднавши вірність минулому — дійсному або уявленому — з почуттям належності, з колективною та індивідуальною свідомістю, пам’яттю та ідентичнісю…

П’єр Нора

0
Зображення користувача Julia_N.

Відгуки

Нема рецензій

Цитати з книги

На розстанях долі
Високо над Олевськом неслися поодинокі хмари, непорочно білі на дивовижно синьому небі, видавалося, вони вельми ретельно випрані й відбілені на досвіткових росах; свіжий вітер ніс хмари стрімко – зовсім так, думав Боровець, як стрімко несеться сьогодні життя. Він тішився велелюддям, що зібралося вшанувати вояків Української повстанської армії «Поліська Січ» в день прийняття присяги.

Над Римом стояла ніч.
Зовсім не воєнна, з обезлюдненими вулицями, з вікнами будинків, що, припізнілі, гасли одне за одним: хіба тільки нічні метелики кружляли навколо ліхтарів, водячи свій особливий комашиний танок.
Єпископ Іван Бучко стояв на колінах перед Папою Пієм ХІІ.
– Цієї нічної пори, сину мій, хіба крайня потреба до мене привела, – мовив Папа, поклавши на плече єпископу руку.

Хто прочитав книгу

Лінки та віджети

Використайте код нижче для додавання обкладинки на книгу в тексті рецензії, добірці і т. д. докладніше
<isbn>978-617605033-9</isbn>
Зараз присутні 0 користувачів та 2 гостя.