«Сила м’якого знака...» — це книжка про незнищенність. Про глибину й могутність нашого
історичного коріння. Це спроба «Дня» та наших авторів не тільки дослідити Київську Русь як
історичне явище, а й зрозуміти історію її Історії. Ця книжка — про те, як минуле нашого (руського - І.С) народу намагалися привласнити і як воно не піддало
ся. Як державотворчий, культурний і духовний спадок княжої доби (Речі Посполитої - І.С.) перекроювали спершу Російська
 імперія, а згодом — Радянський Союз. І як ці спроби повторюються сьогодні, вже на нових рівнях. Не
дарма відомий британський вчений, громадський діяч і журналіст Ланселот Лоутон у 1930-х роках
назвав анексію Київської Русі «одним із найбільших політичних шахрайств у нашій історії».

Для багатьох книжка «Сила м’якого знака...» означатиме відкриття. У тому, що стосується
 походження нашої (української - І.С.) мови, Церкви, тяглості державотворчої традиції. А також у тому, як втручання
в українське минуле вплинуло на трагічне розгортання нашої історії у XX столітті. Протягом 15 років «День» скрупульозно аналізував українські «больові точки» яку щоденному
газетному форматі, так і в книжковому. У дванадцятій книжці із «Бібліотеки «Дня», яку ви тримає
те в руках, вміщено статті блискучих авторів, багаторічних експертів і журналістів «Дня* — Валерія
 Степанкова, Анатолія Свідзинського, Дмитра Степовика, Григорія Півторака, Оксани Пахльовської,
 Петра Кралюка, Сергія Кота, Кирила Галушка, Олександра Палія... Незмінного ведучого рубрики
«Історія та Я», журналіста «Дня» Ігоря Сюндюкова. Видання містить також матеріали незабутніх Сергія Кримського та Клари Гудзик, чия публіцистична творчість вже стала історією нашої газети. Автори книжки переконані, що повернення Руської правди та зміцнення української ідентич
ності сьогодні вкрай важливе не лише для нас, а й для Росії та Європи. Українська спільнота дозріла,
 щоб прийняти історичну правду в повному обсязі. З усією відповідальністю, яка з цього випливає.

«Як сталося так, що Київ — «мать городов русских» —
став столицею України?» Дитяче, здавалося б, запитання.
Але в ньому озвучена суть грандіозної підміни понять,
масштабної історичної фальсифікації, що має кількасотрічну
історію. Насправді Київ — «мать городов русЬких». Саме так
звучить відома фраза з «Повісті врем’яних літ» Нестора-
літописця. От вам і сила м’якого знака! Незважаючи на
бажання позбавити один народ його історії, а інший цією ж
історією наділити, м’який знак уцілів і пробився через тисячо
ліття. Руська правда повертається. Чому Росія досі крізь зуби визнає існування незалежної
 Української держави та самодостатньої української нації?
 Усе просто. Визнання за Україною її тисячолітньої історії під
риває імперський інстинкт Росії", - пишуть в своїй збірці відомі русофоби, які заробляють цим на життя в "незалежній".