Твір нагадає про забуті сторінки історії Америки ХХ століття. Не одну прийомну родину змінила Моллі за свої 17 років, але так і не знайшла по-справжньому рідних людей. Дівчині дивом вдалося уникнути в’язниці, вона отримала 50 годин примусових робіт і… опинилася на горищі старої Вівіан. Розбираючи речі разом зі старенькою, дівчина почула приголомшливу історію про «сирітський потяг». На ньому восьмирічна Вівіан разом з іншими безбатченками вирушила з Нью-Йорка на Середній Захід – до нового життя. Поневіряння і зраджені мрії, любов і відданість… Саме це мала почути Моллі, щоб знайти власну дорогу в житті. «Сирітський потяг» став для обох жінок символом мрії про родинне щастя. І Моллі здійснить цю мрію. Для старої Вівіан. І для себе теж.