Письменниця Марія Матіос вважає, що жит­тя кожної жінки - безперервний випробувальний танець: іноді - «вальс», частіше - «гуцулка», зрід­ка - «танго» чи коли-не-коли «танець живота». Але традиційно жінки ніколи не танцюють «аркан» - ритуальний, суто чоловічий танець жи­телів гір.
Проте М.Матіос стверджує, що її героїня «за­тесалась між аркани», і цей «аркан» - не стане «вальсом». Бо така парадоксальна вдача її героїні, яка з однаковою пристрастю щоденно випробовує своє серце на розрив: чи то тримає батіг у руках для лінивців, чи сповідається в любові.
«Жіночий аркан у саду нетерпіння» - поезія справжньої Жінки. Жінки із плоті і крові, жінки, яка вміє бути щасливою «отут і вже».