Дейзі Джонс і The Six

Автор дуже переконливо передає музичну атмосферу 70-х. Ніби відчуваєш запах пилу на сцені перед концертом. Це не лише історія вигаданого гурту, а портрет покоління, що шукало свободи в музиці. Книга побудована як чергування голосів учасників гурту, їхніх близьких та інших свідків злету й падіння. У кожного своя правда, і цей прийом створює багатошаровий міф без єдиного центру. Талант Дейзі переплетений із жагою саморуйнування. Біллі, лідер гурту, прагне контролю. Їхня творча напруга нагадує електрику, що живить увесь роман. Це історія про те, як мистецтво стає способом виживання. І воно ж стає причиною падіння. Рід не моралізує і не ідеалізує своїх персонажів: вона дозволяє їм бути живими, суперечливими, незручними. Саме тому «Дейзі Джонс і The Six» читається не як вигадка, а як сповідь.