Цікавий твір, а після фільму, то навіть і певним чином культовий. Крайтон відродив динозаврів у сучасному світі. Під час читання вживаєшся у вигаданий світ, співпереживаєш героям, вникаєш у теорію хаосу по Малькому. Але точно не найцікавіше у Крайтона, що я у нього читав. Проблема в тому, що разом із незаперечними заслугами автор його відчутно недопрацював. Я навіть чув думку, що ляпи та недоробки у Крайтона — фірмова фішка. Не візьмуся це твердження узагальнювати на всю творчість автора, але до Парку юрського періоду, воно відноситься повною мірою.

У релігійних книг будь-якої конфесії є дивна привабливість. Розповідають вони зазвичай про неймовірно давні часи; проблеми та мотивація персонажів інколи видаються дивними, мова вкрай архаїчна, а сюжети будь-який сучасний автор гнівно затаврує терміном «баян!», та все одно – їх читають! І читачів стільки, що будь-який сучасний автор може лише заздрісно позітхати.

Вот что получается, когда умный, высоконравственный и очень талантливый человек размышляет о важнейших вопросах. Вот он плод такой деятельности - глубочайшая, многослойная книга! Бессмертная книга!

Кто-то пусть называет эту книгу «троюродным братом романа» или «сборником рассказов, который делает вид, что он — роман», а сам автор назвал ее «нечаянным романом», но я буду называть это просто книгой, так как это мне кажется больше ей подходит из-за ее универсальности, гениальности и особой структуре. Просто книга - так просто и величественно. Это как раз о "Марсианских хрониках".

Жуль Верн французький науковий фантаст 18 століття, відомий своїми фантастичними історіями про п`ятнадцятирічного капітана, таємничий острів та капітана Немо. Загалом письменник писав про подорожі, чітко описуючи невідомі ділянки Землі та додаючи трішки фантастики. Кожну нереальну деталь він підкріплював науковими фактами. З його пригодницьких книжок ви не лише побачите фантастичних тварин, а й навчитесь урокам виживання. Але хто б міг подумати, що відомий француз напише про Карпати?