Книжка "П'ятнадцятирічний капітан" ніби повернення в дитинство - пригоди, море, різні країни, неприємності, що випадають на долю героїв, а також добре закінчення. Давно я не зачитувалася такими авантюрно-пригодницькими романами, не помічаючи нічого навколо. У автора я читала багато, але ось ця книга пройшла повз мене.Тут і морські пригоди, і небезпечні випробування на суші. Стежити за юним Діком і його командою неймовірно цікаво.

Книготрилогія і кінотрилогія «Володар перснів» вже давно стали культовими та, без заперечення - варті уваги.
Великий фентезійний епос з настільки ретельно продуманим і прописаним чарівним світом, сюжетом і персонажами - розумію яка колосальна робота була зроблена

Твір, що викликає музично-ліричні почуття в душі. Читаєш і відчуваєш легкий дотик пір'їнки чи кульбабки на обличчі. В душі з'являться та відроджується легкість. Як незакритий гештальт підсвідомість повертає до мозку напівзабуту мелодію. Коцюбинський влучно передав зустріч героя з самим собою, творчий поштовх і потяг до подолання нових вершин.

Під час читання думки блукали врізнобіч, адже кожну ситуацію та вчинок можна трактувати по різному, звинувачувати та виправдовувати героїв. Також слідкувала і шукала причини та факти, чому повість була заборонена Сталіним, чому так довго не показували людям у форматі книги чи кінофільму, чому твір заборонений партією? Довженко показав патріотизм. Але не радянський патріотизм, створений на сліпому романтичному оспівуванні армії. А патріотизм у двох протилежних так би мовити аспектах.