Прочитала швиденько,хотілося знати,як там сюжет розгортатиметься,але...не вразила мене ця книга,на відміну від всіх інших творів пані Ірен. Ідея цікава,але чогось мені не вистачило. Чи може забагато я Роздобудько вже перечитала,Все відбулося прогнозовано для мене,а я звикла,що Ірен дивує.Єдине,що дуже мені сподобалося-думка,про сприйняття нами наших батьків.Батьки завжди є чимось вищим,авторитетнішим,ніколи не думаємо(не уявляємо),що вони могли так само відпочивати з друзями,веселитися,робити нерозважливі вчинки,вести дурні розмови..))
А ми і,справді, занадто часто вживаємо слово "ЯКБИ",а у результаті виявляється,що навіть маючи шанс,ми не можемо нічого змінити...