You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Кейт Аткінсон
《А що як би ми проживали життя знову і знову, допоки нарешті не зробимо все правильно? Правда, було б чудесно?》
Щодня нам доводиться робити вибір на користь собі або інших, і щодня несемо за це відповідальність. Ми не можемо із впевненістю сказати як правильно вчинити в тій чи іншій ситуації, і не можемо передбачити наслідків, спричинені нашими діями.
І неодноразово ми собі казали, що якби повернути час назад - зробили це б по-інакшому. Застерегли. Відвернули б біду.
Але чи варто повертати щось назад?
Анонім "Жінка в Берліні"
《- Ільзо, скільки разів тебе зґвалтували?
- Чотири. А тебе?
- Без поняття. Довелося пройти шлях від тиловика до майора》
Переважно тема зґвалтувань замовчувана суспільством навіть у мирні часи, що вже казати у військові, коли сексуальною жадобою зловтішаються по різні сторони лінії фронту.
Не так давно став відомим факт, що червоноармійці відзначилися не лише гучними написами на стінах Рейстагу під час взяття Берліну.
Сергій Гридін "Сапери"
Ці чоловіки не такі відчайдухи, як мобілізовані та добровольці першої хвилі АТО. Четверта хвиля мобілізації підхопила тих, хто не народився для війни і ніколи не був запеклим патріотом України. Серед них опинилися такі, що й пороху ніколи не нюхали, і за плечима переважно лише військова кафедра вишу замість строчки. Але коли їх призвали на війну - ці чоловіки не ховались.
Халед Госсейні "Ловець повітряних зміїв"
Книга про совість. Справжню живу совість, яка притаїлася в глибині душі кожного.
Совість, яку ми зумисне присипаємо щоденними турботами, сім'єю, роботою і ще тисячами причин, аби лише докори сумління не заважали, не мучили, не виринали на поверхню. Так і роками живемо із провиною минулого, спокутуємо ці гріхи благодійністю, пробачаємо самі себе за безсилля та проявлене боягузтво. Та чи варто миритися з усвідомленням скоєного все життя?
Айн Ренд "Джерело"
Після читання цієї книги ти вже не будеш таким як колись, вона змінює світосприйняття кардинально.
Ти почнеш думати і сприймати світ по-інакшому, можливо не зрозуміло іншим. Ти будеш ізгоєм, але вже ніколи не піддасишся стадному інстинкту, ти будеш думати і діяти не так як всі.
Ця книга про індивідуалізм як рушійну силу розвитку суспільства. Це дуже еґоїстично, але лише ті, хто здатні індивідуально, а не колективно мислити, відстоюючи свою ідею до кінця, і є джерелом розвитку людства.
Так виникли вогонь, колесо... Так доведено, що Земля кругла, а не пласка.
Улас Самчук "Марія"
Влітку 1932р. внаслідок примусової і репресивної для селян політики хлібозаготівлі совєцкої влади, голодне населення України, намагаючись хоч якось вижити, почало масово зрізати ще не дозрілу пшеницю на полях. НКВС почали виловлювати тих, хто ночами зрізував зі своїх же полів для себе колоски. Оскільки зібраний урожай селян зразу після обмолоту доправлявся на хлібоприймальний пункт, селяни масово почали красти зерно, тому...
7 серпня 1932 р. влада СРСР прийняла так званий "Закон про п'ять колосків".
Джордж Орвелл "Колгосп тварин"
Найпопулярніша сатира на політичну систему СРСР поч. XXст.,у сюжеті якої Союз порівняно із фермою.
Все ропочалося із повстання тварин, тобто становленням СРСР, якому передувала жовтнева революція 1917р. "Землю - селянам, заводи - робітникам!". Але історія покаже, що за облудними гаслами приховувалася брехня - тиранія, розстріли, репресії, розкуркулення, переселення, сталінські концтабори.
Анатолій Дімаров "І будуть люди"
Що відбувається з народом, який не воліє знати свою історію? Він втрачає пам'ять, він втрачає себе, він зникає.
А що ми знаємо про свою історію, яку десятиліттями зумисне сплюдровували?Зовсім мало: кілька історичних фактів та їх наслідків. Хтось свідомо уникає знати більше, посилаючись на те, що історія України -це цілковито про тяжку долю пригнобленого народу. А хтось шукає правду в літературі.
"І будуть люди" -роман-епопея, яка ґрунтується на історичній правді, нещадно посічений та скорочений радянською цензурою.
П'єр Леметр "До побачення там, нагорі!"
Чи замислюватися ви, чому люди зводять дороговартісні надгробки для своїх померлих родичів? Щоб на пам'яті рідних підкреслити свій статус, свою значущість? А може тією показовістю вони саме так проявляють любов до померлих, яку не могли дати їм за життя?
А якщо померлий - це солдат, що загинув на війні? То до його вшанування прикладеться ще й держава і це буде найаморальнішою аферою століття. Війна дає чудовий спосіб заробити, навіть вже закінчившись.
Ірен Роздобудько "Фаріде"
"Я - повернусь!" - це нагадує, що наш дім завжди з нами"
Щоб досліджувати Голодомор не обов'язково бути українцем, щоб досліджувати Голокост не обов'язково бути євреєм, або мати єврейське коріння, відповідно щоб досліджувати депортацію кримських татар, не обов'язково бути татарином.
Українська письменниця Ірен Роздобудько дослідила трагічну історію кримських татар минулого століття, та на основі опрацювань написала роман-апокриф. В міру узагальнений та дещо суб'єктивний.