Рецензії та відгуки на книгу

Що виходить, коли музика і література стають одним цілим, або рецензія на книгу Богдана Коломійчука «Моцарт з Лемберга»

Перше, на що звертаємо увагу, коли беремо до рук нову книгу Б. Коломійчука «Моцарт з Лемберга» – це назва. В голові виникає питання: хіба Моцарт жив у Львові (звичайно, у когось може виникнути питання: де цей Лемберг?), яке і спонукає розгорнути роман і дізнатися відповідь, а потім ще й пошукати справжню біографію маестро та хоча б на трішки наблизитись до музики. Власне, і сама обкладинка книги (тінь від обличчя та клавіші від фортепіано) також привертає увагу та наче натякає на загадку, до якої нам доведеться знайти ключ.

Нурлиньская Летопись — история между строк

Книга Алексея Декань «Смеющийся Сокол и Длань Эмихола» — интригующий, бурно развивающийся приключенческий роман. У автора получилось сделать литературный микс из нескольких стилей и направлений. В итоге на свет появилась сказка в духе Джорджа Макдональда, приправленная путешествиями в ключе Жюль Верна и сдобренная детективным сюжетом. 

Радій Радутний, Фантастична Біблія (рецензія на роман О. Деканя "Коріння Всесвіту")

У релігійних книг будь-якої конфесії є дивна привабливість. Розповідають вони зазвичай про неймовірно давні часи; проблеми та мотивація персонажів інколи видаються дивними, мова вкрай архаїчна, а сюжети будь-який сучасний автор гнівно затаврує терміном «баян!», та все одно – їх читають! І читачів стільки, що будь-який сучасний автор може лише заздрісно позітхати.

Однозначного не може бути враження

Творами автора цікавлюсь давно, саме через те , що не можна покинути читати десь на 3 сторінці та прочитати кінець, а потім сказати що прочитав.Ні, це цілковито неможливо, саме цілісне враження має значення.Такий стиль письма не дає збагнути , передбачити- чим усе закінчиться.Часто авторку звинувачують в постійних філософських відступах від основної лінії , роздумах на тему , психоаналізі - так усе це є, але читаючи вам навіть не потібно дивитись фільм - все і так реально показано , описано, як саме життя .

Читаючи Роздобудько

Натрапивши на цю книгу , з такою назвою навіть не думала що всередині залишиться таке сумяття почуттів.Можливо це просто тому , що кожен зможе там знайти щось своє ( покоління совєтського часу мене зрозуміє).Про босоноге дитинство, дворики та своє місце- дерево, стежка , Ярік ( звичайно імя буде мінятись у кожного своє).Що можливо кожній хоч раз в житті хотів повернутися назад , змінити , попередити, пробачити...

Особливо подобається стиль написання, читач повинен думати та співпереживати , можливо навіть згадувати прежите - своє.

Те, що назовні ховає те, що в середині

Цю рецензію можна легко завершити навіть не почавши писати. Просто сказати, що книга є однією з найкращих, які я читав. Стівен Кінг, ти точно заполонив моє серце назавжди та посів непорушне місце на поличці кращих авторів. Дивно, але відчуття після прочитання розлетілися на дрібні друзки й важко зібрати їх докупи. Книгу я почав читати досить давно і процес йшов повільно, через величину твору та через те, що деякі сцени та описи перечитував кілька разів, бо хотів повністю насолодитися книгою. Думаю у кожного є свій улюблений серіал, який не хочете, щоб закінчувався.

Інша Бразилія або історія кохання

Давно не їздив кудись далеко і захотілося почитати щось таке, що надихне на нову подорож чи Україною, чи закордоном.  Добре, що тревелоги Макса Кідрука у мене не всі прочитані. Тому відразу з полички витягнув “Любов і піраньї” та почав насолоджуватися подорожжю у далеку Бразилію.

Пелена, якою накрите місто

Якось довго я підходив до прочитання наступної книги із трилогії “Облудні сосни”, а саме другої частини, “Облуда”. Блейк Крауч цього року став для мене відкриттям. Стиль написання тексту та динаміка твору відрізняють його книги від інших. Так що секретного агента Ітана Берка не вдалося забути, а тим більше місто, яке за словами творця є раєм на землі.

Далі читаймо відгук на моєму блозі https://tripwithbook.com/2017/07/26/wayward/

Секрет Облудних Сосен

Блейк Крауч народився у 1978 році недалеко від міста Стействіль, що знаходиться у штаті Північна Кароліна. Автор просто обожнював серіал “Твін Пікс”, що є творінням Девіда Лінча та Марка Фроста. Захоплення цим серіалом в кінцевому результаті призвело до написання трилогії “Облудні Сосни”. Як сам автор пише: “Сосни” — це не “Твін Пікс”, аж ніяк, але без “Твін Пікс” не було б і роману”. Блейк Крауч до цієї трилогії мав ще написані книги, але був маловідомим, посереднім письменником.