Книга дуже легко читається. Дуже тепла, добра, щира, наче казка, але казка про серйозні речі. Читала з великим задоволенням і захопленням. Дуже вразило мене спілкування тварин між собою, їхні «людські відносини», змалювання думок лисиці з приводу подій, що відбуваються. Були моменти, коли очі застилали сльози, а на серці ставало щемко. Взяти хоча б історію кота Камаза, який зазнав знущальний від сєпапів. Але в нього більше людського, ніж в тих гадів. Він ціною свого життя врятував кохану кицю Укропочку від вибуху. Чим не герой?

Книга розкриває перед нами сюжет однієї жіночої долі, дуже непростої, непередбачуваної, сповненої таємниць, і з неймовірними поворотами. Але в кінці на героїню обовʼязково чекає винагорода - ніжне, лагідне, спокійне кохання.

Дуже вразила мене розповідь авторки про скрипку «червону панну», яка є лейтмотивом усього роману. Вона, ніби жива людина сповідується перед  нами, адже стала свідком історії багатьох поколінь, переходила з рук в руки, щоб все таки повернутися до рідної людини…