Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у липні 2026 року Детальніше
You are here
marusya84
Нагороди
Про себе
Пишу рецензії лише на ті книги, які читала і які залишили у моєму серці слід
Читаю зараз
Мої улюблені автори
Мої улюблені твори
Кава з кардамоном
Давно такого не було, щоб я за два дні проковтнула таку обʼємну книгу. Тим більше, про кохання, - не є шанувальницею любовних романів, хоча прочитала їх чимало, щоправда, то були все зарубіжні автори на кшталт Коллін Гувер чи Саллі Руні. Тому сучасна українська «золота» письменниця мене приємно здивувала. Принаймні сюжетом. Цікаво, захоплююче, інколи - передбачувано. Але пані Гурницька таки змусила мене уважно слідкувати за життям Анни та її боротьбою за своє кохання.
Любовний філософський роман
Скажу відверто, що Валерʼян Підмогильний у мене асоціюється лише із романом «Місто». Натомість днями я дізналася, що він є автором любовного роману «Невеличка драма». Власне, критики кажуть про інтелектуальний та філософський роман, але, напевно, класичних романів про кохання в українських письменників не так багато.
Триптих
Я просто вражена майстерністю Лесі Українки. Прочитала її поему «Триптих» і досі перебуваю у стані евристичного пошуку відповідей про сенс нашого буття. Надзвичайно оригінальна ідея створити комбінацію з трьох творів, що нібито належать до роду лірики, але в той же час містять риси інших родів.
«Що дасть нам силу» - перша частина триптиху, написана у 1903 році. За визначенням авторки, це апокриф. Друга частина - «Орфеєве чудо» - подана як легенда; третя - «Про велета» - казка. Дві останні частини було створено у 1913 році, тобто, власне, перед смертю письменниці.
Одно слово
Доволі незвична й оригінальна поема Лесі Українки під назвою «Одно слово». 1903 рік - написання, а видано аж через пʼять років. Дехто з науковців називає твір «віршованим оповіданням», хоча, звісно, це поезія, є ритм, є стиль, є глибина та душа. Чимось мені нагадало безсмертну «Бояриню».
Що минуло, те вже не вернеться…
Поему Лесі Українки «Віла-посестра» я давно хотіла прочитати. Насамперед тому, що мене привабила така оригінальна назва. Хто така віла? Знаю, що є побратими, але щоб були посестри, - дивина, та й годі! Виявляється, що цей твір виник як творче переосмислення поетесою сербського фольклору. Віла - це щось схоже на українську русалку чи мавку, така собі безсмертна чарівниця.