Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у червні 2026 року Детальніше
You are here
Сергій Іщенко
Нагороди
Про себе
Читаю зараз
Мої улюблені автори
Мої улюблені твори
#
Таке життя і така реальнсть
Збірка, яка перед нами - література звісно, але не в тому звичному хрестоматійному варіанті, до якого ми звикли. Я знайомий з деякими творами авторки, що увійшли до книжки і моє перше враження від них було доволі своєрідним. Мені це нагадало прямий телеефір. Пам’ятаєте канал 24 ТБ, здається, який показував події революції Гідності наживо, вів трансляцію з камер на майдані без жодного слова? Так і тут, тільки замість подій 2014 з якого все почалося, транслюють події буремного сьогодення.
#
Ліки від вигорання
Люблю Вороного… От варті його твори того аби читати їх в моменти втоми і закінчення чогось. Можливо певної справи, чи якогось етапу, періоду, бо вони дають можливість подумати, раціонально зважити, прийняти відпустити. Ну є в них якась ось така рефлексивна функція. Може то так для мене, але в тому ж і суть: знаходити в віршах щось своє і писати їх теж про щось своє. Доречи, Вороний надихає в цьому плані теж.
#
Його дух, що тіло рве до бою
"Вони" взяли живого, злого, хронічно втомленого чоловіка з мозолями на руках, залили його глухою бронзою і змусили покоління за поколінням завчати рядки знаменитого "Гімну", ніби якусь мертву, вихолощену латину. Але коли ти день у день виходиш до дошки пояснювати, як працюють закони і як ламаються епохи, ти спинним мозком відчуваєш: справжня історія ніколи не робиться в білих рукавичках. Вона робиться кайлом. Вона пробиває собі шлях крізь камінь, брехню і кров.
#
Відкрита рана, в яку наживо залили спирт
Заходиш у клас, стаєш перед партами і просто дивишся на них. Дев'ятнадцять років одне й те саме: виходиш до дошки і розказуєш про історію, про право. Про те, як з хрускотом ламалися цілі епохи. Дев'ятнадцять років поспіль я намагаюся здерти оцю мертву, хрестоматійну бронзу з імен, які система тупо змушує завчити для галочки.
Але от як пояснити Маланюка? Як взагалі передати оцей паралізуючий стан, коли в тебе забрали геть усе, і лишилася тільки пам'ять?
#
Заплатити власним життям ... за один прицільний кидок під карету
Як це зазвичай буває, історія дуже легко перетворюється на стерильний набір дат і термінів, які треба просто викарбувати в пам'яті для правильних відповідей на тестах чи олімпіадах. «1 березня 1881 року", результат діяльності організації “Народна воля”». Звучить як мертвий поліцейський протокол. Але Литовченко бере цей сухий, закам’янілий історичний факт і робить з нього чи то детектив чи то триллер.