Детектив-подкаст - це я, вам скажу, не хухри-мухри і не булька з носа!

Зразу скажу, що це продовження першої частини про Піппу Фітц-Амобі. Це вже не шкільний проєкт, це жорсткий тру-крайм, де ставки злітають до небес, а Піппа занурюється в таку темряву, з якої неможливо вийти чистою.

Залітаємо в сюжет: після подій першої книги Піппа випускає мегапопулярний тру-крайм подкаст і клянеться, що більше ніяких розслідувань. Вона - хороша дівчинка, яка просто хоче спокійно дожити до випускного і вступити в універ. Але система знову дає збій. Зникає Джеймі Рейнольдс, брат її друга. Поліція тупо розводить руками, мовляв, він дорослий, повнолітній, сам десь загуляв, тому Піппі доводиться порушити власну обіцянку. Тільки цього разу вона розслідує зникнення в реальному часі, і кожен її крок чують мільйони слухачів подкасту.
А тепер я хочу довести одну річ: чому цей сиквел - це справжня база для твоїх кентяр!
Рілі, формат подкасту - це абсолютна імба. Ти не просто читаєш текст, ти ніби розглядаєш фотки доказів, скріни переписок, схеми та мапи. Ефект занурення такий, що відчуваєш себе диванним детективом, який разом із Піппою колупається в брудній білизні їхнього ідеального містечка.
Наша героїня починає жорстко змінюватися. Вона більше не боїться порушувати правила, брехати в очі і маніпулювати людьми заради правди. Моральні компаси летять шкереберть, і спостерігати за тим, як вона переходить на темний бік і стикається з ПТСР після минулої справи, - це окремий вид психологічного кайфу,
А ще я кайфую від плот-твістів, що ламають мозок. Голлі Джексон геніально розкидає підказки. Тобі здається, що ти вже все просік, але у фіналі авторка видає такий поворот, від якого просто відвисає щелепа. Тут є все: кетфішинг, підпільні вечірки, сталкінг і таємниці, які вбивають.

Ця частина навіть крутіша за першу, бо вона похмуріша, динамічніша і не залишає шансів на спокійний сон. Герої стикаються з реальними наслідками своїх дій, а ілюзія безпеки руйнується остаточно.