Лише одне тривожить мене: прощання з футболом. Що ближчий цей момент, то більше наростає в мені неспокій та невідступно гризе питання: де я знайду адреналін, якого потребую і яким донині мене сповнює футбол?

Якщо докопатися, кожен із нас - таємниця, яку треба розгадати. І хіба це не те, чого всі шукають? За кавою, за склянкою алкоголю, на інтернет-сторінках знайомств, за безконечними порожніми балачками? Хіба ми не сподіваємося знайти когось, хто схоче копнути трохи глибше, розкрити такі сторони твоєї особистості, про існування яких ніхто й не здогадувався? Когось, хто схоче пізнати тебе справжню, заховану глибоко всередині? Ми хочемо знайти людину, яка вважатиме нас важливішими за свою роботу. Важливішими за свої моральні стандарти. За своє слідство та очікування.

Маєш намір докопатися до правди - усі засоби годяться.

Якщо ти хочеш стати найкращим у чомусь одному, то доведеться пожертвувати всім іншим.