Яна Талайло

Я простягнула вам порошок флу. Ви його використали і опинилися у Рейвенкловській вітальні. Там ви побачили ось такий "краєвид" : одні учні мандрують сторінками цікавезних книг, інші все дряпають своїми перами, роблячи домашні завдання або ж пишучи листи своїм родичам а ще інші крутять свої мудрі-примудрі розмови і вам стало якось незручно. Ще б пак! Адже опинитися у компанії таких мудреців для кожного може бути страшенним шоком, якщо він ранніше не належав до них. Ви вже боїться, що вони вас не зрозуміють. Врешті - решт вирішуєте пожартувати аби якось розвіяти безлику атмосферу.

Уявіть собі, що ви крокуєте підвалом де розташований ваш рідний Слизерин. Навколо вас темрява, тобто майже темрява, і це завдяки добре знайомому закляттю " Лумос". Ви принюхуєтеся до запаху настійок, який ще не зник і шукаєте... Що ж ви шукаєте у цій темряві? Саме так, ви шукаєте свій сенс життя, заради якого ви учитеся у цій магічній школі. Ні, сенс життя це не якась  магічна рослина і навіть не коштовність та й його узагалі його немає в цій темряві. Тоді чому ви його шукаєте, якщо його немає?