
Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у квітні 2026 року Детальніше
You are here
Кістяк Костя
Сучасне українське (дитяче?) фентезі від Антіна Мухарського про Чорнобиль, війну, історичну памʼять та сімейні традиції. Якщо не знати пана Мухарського як актора, то можна подумати, що читаєш повну нісенітницю. Але мені було інколи прикольно. Звісно, дітям така історія не зайде ніяк, навіть дорослим дітям, а от їхнім батькам - можливо. Хлопчик Костя проживає у Чорнобилі і стає свідком аварії. Його батько гине як ліквідатор, а матір помирає, бо домовляється зі Смертю, що піде з нею замість сина. Сам Костя отримує таку сильну дозу, що від нього залишається тільки скелет, що світиться вночі. Волосся випало, тож замість нього хлопчик носить солому. Бабуся хлопчика - відьма, перетворилася на муху і забрала онука до себе на хутір. Тут Костя знайомиться із хроном-огірком, Чупакаброю, крокодилом Гєною, свинею-мутантом. Бабуся помирає, з телевізора робить собі домовину, а яму вже викопала заздалегідь (прям, як Григорій Сковорода). Та після смерті вона перетворюється на срібну муху. Якась нісенітниця, - подумаєте ви. І я погоджуся. Потім Костя і Ко вбивають москалів, що хотіли пограбувати хутір, стають свідками Майдану на кладовищі та прильоту двох інопланетян - родичів хрону-огірка. У другій частині фентезі розповідається історія про хлопчика з Києва Михася, чий батько зник безвісти на війні. Відьма (інша, київська) підказує, що допомогти знайти батька може сталкерка Варвара з 11 класу, домовик та привид дівчинки з синім китом, яка через нерозділене кохання вчинила самогубство. А Варвара радить шукати Костя. Отож, Михась, Варвара і духи ідуть у Чорнобильську зону, знаходять Костя і друзів та викликають батька Михася. Як я зрозуміла, він загинув. Але він чи його дух може щовечора приходити до сина в гості у визначеному місці. А наприкінці твору хрін та його родичі-інопланетяни хотіли вкрасти Костя, та бабуся-муха (Мухарський недаремно зробив її супергероїнею) рятує свого внука. З цього всього постмодерного набору штампів, стереотипів і кітчу мені припала до душі думка автора про те, що найціннішим у житті є наша родина. Матір рятує Костя від смерті, бабуся рятує внука від зникнення, Михась шукає батька, ризикуючи життям. Ось це реально до сліз. А всякі історії про піонерів, які пофарбували африканського крокодила в рожевий колір та Чупакабру, то більше для розваги і картинки.