Переслідуваний

Для початку треба прояснити один момент: Річард Бакмен — це Стівен Кінг, але Кінг без гальм, без совісті і без хеппі-ендів. Коли Майстру жахів хотілося писати максимально жорстку, цинічну і злу прозу, де героям тупо не залишають шансів, він одягав маску Бакмена. Тому відразу викиньте з голови той старий голлівудський бойовик зі Шварценеггером у жовтому костюмі, де він весело розкидає ворогів на яскравій арені. Це взагалі інший звір. Це брудна, зла і максимально некомфортна антиутопія. До речі, найстрьомніший прикол: книга написана ще на початку 80-х, а події там відбуваються у 2025 році. Тобто ми зараз буквально живемо в таймлайні цього роману, і від цього стає трохи не по собі.

Маємо Америку, яка тупо скотилася в технологічне середньовіччя. Екологія вбита наглухо, повітря в бідних кварталах таке, що можна різати ножем і заробляти астму, розшарування на багатих і бідних просто космічне.
Головний герой - Бен Річардс. Він не супергерой, не хакер і не колишній спецназівець. Він звичайний, загнаний у кут безробітний мужик із нетрів. Його маленька донька помирає від пневмонії, дружина змушена торгувати тілом, щоб купити хоч якісь базові ліки, а грошей - повний нуль. Від абсолютної безвиході Бен іде на телебачення, яке повністю контролює мізки натовпу через садистські реаліті-шоу. Він проходить жорсткий відбір і підписується на найкривавішу програму Корпорації Ігор - «Переслідуваний».
Правила максимально прості: тебе випускають на вулицю, дають 12 годин фори, а далі за тобою починає полювати елітна команда професійних кілерів, так званих «Мисливців». Але це ще не все. Будь-який звичайний перехожий, який тебе впізнає і здасть копам твою локацію, отримує солідну премію. За кожну годину виживання родині Річардса капають бабки. Протримаєшся рівно місяць - ти мільярдер і вільна людина. Але статистика невблаганна: так довго там ще не жив ніхто.

Це не книжка, це тупо безперервний панічний забіг. Текст не дає тобі дихати. Кінг геніально передав відчуття клаустрофобії на відкритому просторі - коли весь світ проти тебе. Розділи йдуть у зворотному порядку, як таймер на бомбі, і ти фізично відчуваєш, як у Річардса закінчується час, сили і кисень.