«Свинка під ялинку», або гумор як він є

Якось я випадково взяла до рук книжку з кумедною назвою і не менш кумедним змістом «Свинка під ялинку» від Юрія Заяця. Це збірка віршованих гуморесок - саме те, що треба, коли накриває печаль і сум. Вірші доповнюються кумедними, навіть карикатурними ілюстраціями. В кінці кожного вірша ми бачимо дату написання. Більшість (у збірці, яку тримаю зараз в руках) датовані 2019-2022 роками і стосуються всього, що нас оточує: від купівлі ковбаси, до субсидій, ОТГ та вірусів. Хоч вікова категорія тут не обмежена, та найкраще, на мою думку, ці віршики-гуморески підійдуть читачам старше 25 років, лише через те, що вони будуть більше «в темі». А загалом на підняття настрою обмежень ніяких немає. Кожна гумореска починається і завершується «по-канону», де початок інтригує і змушує читати далі. Наприклад: «-От ви, куме, відгадайте, учена людино, куди бігаю я швидше, як їде машина?» або ще приклад: «Прийшло літо, канікули, онук у селі. Зробив збитки бабі Ніні - поламав граблі». 

а фінал дає мораль, яка звеселяє (тут візьму з іншого вірша, щоб без спойлерів): «- Та ні, що ви, скільки, отче, спогад не мереж… Хіба з чужим чоловіком уночі заснеш?». Сміється над політикою: «…Господи, помилуй Боже, з таким кандидатом! Якщо пуйло йому стане ще й хрещеним татом». 

Юрій Заяць пише так життєво, що у його творчості мимоволі можна впізнати себе, сусідку, знайомих, родичів… Героями його гуморесок можуть бути як контрастні персонажі (як от, священник та дружина, що зрадила), так і чоловік з дружиною, або висміювання людських пороків (як от, надмірна фанатська любов до їжі, яку автор подає без прикрас, використовуючи слова «жерти», «бурмило», «свинські звички»). Автор сміється з необізнаності в інтернеті (вірш «Сила слова» про Максима Рильського), оцінки дитини в школі («Буває гірше»), карантину («Коронавірусний синдром»). До речі, невеличкий розмір і легка вага дозволяє брати книжку з собою в поїздку, чи на прогулянку. І Час очікування минатиме весело!