Схудлий

Є такий собі Біллі Галлек. Жирний, самовдоволений, дуже багатий адвокат. Життя вдалося, все на мазі. Якось він їде в тачці, відволікається на секунду і на смерть збиває стару жінку з циганського табору, який якраз зупинився в місті. Можна повтор,а? (вибачте за мій чорний юмор). 
І знаєте що йому за це буде? правильно - нічого. Система в його місті працює як закритий клуб для мажорів. Суддя - його кореш по покеру, начальник поліції - теж свій пацан. Вони технічно, за всіма правилами, зам'яли справу, і Біллі абсолютно спокійно виходить із будівлі суду чистим перед законом. Але на сходах до нього підходить старий циган з напівзгнилим носом, гладить його по щоці і каже тільки одне слово: "Схудлий".

З цього моменту починається жорстка психологічна м'ясорубка. Біллі починає скидати вагу. Спочатку він тупо радіє: о, круто, штани більше не тиснуть, можна жерти що завгодно, бухати і все одно худнути. Але потім стрілка на вагах падає все нижче, і до чувака доходить, що це не диво-дієта. Це прокляття, і воно його зжере.
Кінг тут геніально грає на наших базових страхах. У цій книжці твій головний ворог - не маніяк із сокирою, який ховається в шафі. Твій ворог - твоє власне тіло і звичайні підлогові ваги у ванній. Ти читаєш і відчуваєш цю люту, тваринну паніку людини, яка тане на очах, і жоден найкрутіший лікар світу не здатен їй допомогти. Це дуже потужна і цинічна історія про карму. Вона про те, що коли ти відмазався від людського правосуддя за допомогою зв'язків і бабок, приходить інший суд, від якого вже не відкупишся.

Точно читать всім! Окрмі...Якщо ви іпохондрик, сильно грузитеся болячками або маєте тригери щодо втрати ваги чи розладів харчової поведінки. Книжка реально може викликати фізичний дискомфорт, бо Бакмен розписує цей процес усихання людини дуже фізіологічно і місцями відверто гидко.