Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у травні 2026 року Детальніше
You are here
Tetyana
Нагороди
Про себе
Читаю зараз
Мої улюблені автори
Мої улюблені твори
QUO VADIS
Свого часу до Польщі у мене було упереджене ставлення, я поляків відверто не любила. При чому я у цій країні не була ні разу, і ні з ким із поляків особисто не знайома. Думаю, що винесла зі школи. Із уроків історії, із прочитаних українських дум, балад "кляті ляхи" постійно поневолювали українців. Чи так було донесено на уроках історії, чи я сама собі навіяла зараз не скажу, але моя позиція була, що: Для встановлення української самостійної поляки були ворог номер один. Це вже зараз розумієш що не все у світі так однозначно.
Про чумаків і не тільки
Із усієї творчості Володимира Малика я знайома лише з цим твором. Книга непогана, читається швидко, легко, зрозуміло, більше підійде підліткам. Як на мене події занадто пригодницькі і гіперболізовані, головний герой із розряду тих, хто в огні не горить і у воді не тоне. Бравий козак. Аж занадто. Початок роману : бідна знедолена дівчина Катерина пристає у найми до господаря-чумака щоб не померли з голоду вона, її мати і молодша сестра. Там між нею і наймитом сиротою Іваном (головний герой) спалахує кохання.
Квітень в Іспанії. Джон Бенвілл
Якщо у детективі «Сніг» мене дивувала байдужість усіх до вбивства, то у детективі «Квітень в Іспанії» навпаки. Як на мене тут дійові особи занадто емоційно реагують на дрібницю не варту уваги - через схожу на померлу дівчину, яку Кьорк бачив лише раз в житті чотири роки тому ( яка у людей буває гарна пам’ять!) напідпитку…
Патологанатом Кьорк разом із дружиною вирушили у відпустку в Іспанію. Там вони гуляють, розмовляють, рефлексують, згадують минуле, сидять у кафе, курять, смакують алкоголь.
Сніг
Що мені сподобалося у цьому детективі, так це його містичний вайб. Так сподобалося, що при виборі наступного детективу захотілося прочитати щось схоже, і критерієм було саме містичний. Що цікаво, містики, як такої у цьому детективі не було. Ось така неоднозначність залишилася у мене після прочитання.
Зруйнована гавань
Похмурий, дещо депресивний роман - детектив. Ніби всі карти розкриті, авторка уже показала і проказала через героїв усі можливі варіанти, які прийшли мені у голову, а все ж я не відгадала що й до чого...