Роман за своє життя читала двічі. Перший раз дуже давно російською, мені не сподобалось. Перечитувала українською мовою. Але ефект один і той же. Якось нудно, довго, передбачено. Інтриги майже немає, самі герої ніякі. Внутрішні переживання героїв не прописані, діалоги нецікаві, захоплюючих описів відсутні. Типу, головна героїня відрізняється (тільки чим?) від сестер, при цьому самі сестри і мати просто глупі, та "нормальна" сестра із -за якої весь сир-бор ніяка.

Я не знаю, як я взяла і прочитала цю книгу. Могла ж не прочитати, бо хвальона Джейн Ейр мені не подобається взагалі. І вирішила вже була, що Шарлотта Бронте просто не моя письменниця. Але почавши читати Городок, зрозуміла, що це моя любов з перших сторінок. Я настільки перейнялась історією Люсі Сноу. Місцями до речі нагадувало Джейн Ейр (знайдення родичів, фінансове благополуччя), але як на мене, набагато довершеніше і немає довгих заумних монологів. Читала російською, якщо українською переклад роману вдалий ( цього не знаю), то це дуже гарна романтична книга.