
Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків в серпні 2025 року Детальніше
You are here
Tetyana
Активність
157
Нагороди
Про себе
Читаю зараз
Тадей Голоб "Озеро"
Мої улюблені автори
Мої улюблені твори
Американська трагедія Драйзера
Читався цей роман у мене довго і дещо втомливо з відчуттям малоактуальності як для сучасного читача. Хоча при читанні сестри Керрі та трилогії бажання такого відчуття не було.
Давно у мене книга не викликала такого неприйняття, як ця. Початок роману - тупе незрозуміло від чого страждання героїв херньой як стиль життя. І саме відношення до життя у героїв зневажливе. Занадто багато марудних описів кімнат, предметів інтерєру. Описи природи не те що не захоплюють , а описано все так, що відчувається відраза до того грецького острова і його жителів. Дратувало, що автор часто посилається у описах і у діалогах героїв на невідомі мені твори мистецтва і письменників художників, на їх цитати, що мені нічого не казало, навіть прочитавши зноску.
Тепер напишу про новелу "Маріо і чарівник". Дуже гарна приємна трагікомічна новела з літньою атмосферою. Невелика, прочитала за два дні. Не така краса тексту, як у "Смерть у Венеції", але теж сподобалась. Те, що Чіполла використовував чистий гіпноз, у мене питань не виникло. Бо такі люди як Чіполла існують, рівень володіння гіпнозом у таких людей різний: від слабкого до такого як у головного героя, що може "зачаклувати" натовп.
Роман за своє життя читала двічі. Перший раз дуже давно російською, мені не сподобалось. Перечитувала українською мовою. Але ефект один і той же. Якось нудно, довго, передбачено. Інтриги майже немає, самі герої ніякі. Внутрішні переживання героїв не прописані, діалоги нецікаві, захоплюючих описів відсутні. Типу, головна героїня відрізняється (тільки чим?) від сестер, при цьому самі сестри і мати просто глупі, та "нормальна" сестра із -за якої весь сир-бор ніяка.
Прочитавши "Місце для Дракона", під позитивними враженнями придбала "Цензор снів", не знаю чому не більш відому "Танго смерті"... До речі, після цензора снів "Танго смерті" уже не схотіла читати. "Цензор снів" читала правда десь два роки тому, сюжет не дуже пам"ятаю... Для мене виявилась три з п"яти, дещо таким чоловічим романом, хаотичним, місцями химерним, трохи не зрозумілим, швидко змінюються події.