Земля

Ця повість Ольги Кобилянської кардинальним чином відрізняється від її емансипаційних творів - «Людина» і «Царівна». Лише за стилем і манерою письма можна вгадати авторку. Я б навіть сказала, що «Земля» є найкращим твором Ольги Юліанівни, оскільки подає цілий комплекс проблем - земля у житті людей, зокрема українців, братовбивство, гріх і спокута, нерівний шлюб, праця і неробство тощо. В основі твору - реальна подія, що мала місце наприкінці 19 століття, та й головні герої мають реальних прототипів. Якщо заглибитися більшою мірою, то постає Каїн та Авель, щоправда в боротьбі за землю. Михайло та Сава - два брати. Проте вони різні. Як дві протилежності. Михайло йде до війська, Михайло кохає бідну дівчину. Михайло шанує батьків і цінує землю. Сава ж кохає Рахіру - далеку родичку, що має циганське походження, яка не хоче працювати, натомість мріє про землю, бо інакше подружжю неможливо буде жити. І, намовлений Рахірою, Сава вбиває Михайла. Трагедія батьків, що пережили смерть дитини, а ще більша - коли вони знають, що вбивцею є інший син, тож ховають кулю. Я читала повість і плакала - настільки майстерно Кобилянська подала, здається, тривіальну історію. І наскільки глибоко відчула магічність та символізм землі у свідомості українців. Недарма критики зауважують, що земля є головним героєм твору.