Рецензії та відгуки на книги користувача

QUO VADIS

Свого часу до Польщі у мене було упереджене ставлення, я поляків відверто не любила. При чому я у цій країні не була ні разу, і ні з ким із поляків особисто не знайома. Думаю, що винесла зі школи. Із уроків історії, із прочитаних українських дум, балад "кляті ляхи" постійно поневолювали українців. Чи так було донесено на уроках історії, чи я сама собі навіяла зараз не скажу, але моя позиція була, що: Для встановлення української самостійної поляки були ворог номер один. Це вже зараз розумієш що не все у світі так однозначно.

Середня: 5 (1 оцінок)

Опубліковано Tetyana Ср, 05/06/2026 - 20:54

#

Про чумаків і не тільки

Із усієї творчості Володимира Малика я знайома лише з цим твором. Книга непогана, читається швидко, легко, зрозуміло, більше підійде підліткам. Як на мене події занадто пригодницькі і гіперболізовані, головний герой із розряду тих, хто в огні не горить і у воді не тоне. Бравий козак. Аж занадто. Початок роману : бідна знедолена дівчина Катерина пристає у найми до господаря-чумака щоб не померли з голоду вона, її мати і молодша сестра. Там між нею і наймитом сиротою Іваном (головний герой) спалахує кохання.

Середня: 3 (2 оцінок)

Опубліковано Tetyana Пн, 04/13/2026 - 09:34

#

Квітень в Іспанії. Джон Бенвілл

Якщо у детективі «Сніг» мене дивувала байдужість усіх до вбивства, то у детективі «Квітень в Іспанії» навпаки. Як на мене тут дійові особи занадто емоційно реагують на дрібницю не варту уваги - через схожу на померлу дівчину, яку Кьорк бачив лише раз в житті чотири роки тому ( яка у людей буває гарна пам’ять!) напідпитку…

Патологанатом Кьорк разом із дружиною вирушили у відпустку в Іспанію. Там вони гуляють, розмовляють, рефлексують, згадують минуле, сидять у кафе, курять, смакують алкоголь.

Середня: 5 (1 оцінок)

Опубліковано Tetyana Ср, 04/08/2026 - 09:56

#

Сніг

Що мені сподобалося у цьому детективі, так це його містичний вайб. Так сподобалося, що при виборі наступного детективу захотілося прочитати щось схоже, і критерієм було саме містичний. Що цікаво, містики, як такої у цьому детективі не було. Ось така неоднозначність залишилася у мене після прочитання.

Середня: 5 (1 оцінок)

Опубліковано Tetyana Вт, 04/07/2026 - 13:37

#

Зруйнована гавань

Похмурий, дещо депресивний роман - детектив. Ніби всі карти розкриті, авторка уже показала і проказала через героїв усі можливі варіанти, які прийшли мені у голову, а все ж я не відгадала що й до чого...

Нема оцінок

Опубліковано Tetyana Вт, 02/24/2026 - 19:08

#

Відгук на роман "За ширмою"

Роман "За ширмою"

Під враженням від роману Смерть вирішила ще познайомитися із творчістю Бориса Антоненко-Давидовича. Прочитала його роман " За ширмою". Написаний у 60 х роках минулого століття цілком у дусі прославляння радянщини, вся оця ода будівництву, ода трактору, - в цій повісті мені запам'ятався бульдозер, тобто автор постарався і добросовісно застосував усі прийоми щоб звеличити суспільний радянський устрій і той менталітет який має бути у правильного громадянина радянського союзу.

Середня: 5 (2 оцінок)

Опубліковано Tetyana Вт, 02/10/2026 - 18:54

#

Відгук на роман "Смерть" . Важка тематика і підняті проблеми викликали смуток, але мова автора гіпнотична, реально затягує. Головний герой неспокійний, його щось мучить... Мені важко назвати Костю Горобченка переконаним більшовиком, або заляканим... Він ніби у чомусь розчарований... Костя колишній інтелігент, що вирішив порвати з своїм інтелігентим минулим. Бо це сором, кидає на нього тінь і він несталий як комуніст -більшовик, ненадійний тобто. Немає для нього нічого гіршого від того, що його вважають ненадійним. Потік свідомості, сумніви, спогади.

Середня: 5 (1 оцінок)

Опубліковано Tetyana Сб, 02/07/2026 - 10:55

#

Ефект німого кіно, автор виступає у ролі коментатора, тут немає діалогів. Кадри цього німого кіно постійно супроводжуються сатирою і жартівливим сарказмом автора. Деякі сцени змушували ніяковіти: наприклад, непристойна сцена з фотографіями - від здивування загуглила коли написаний роман , - сто років тому... У героїв немає імен (лише Марія Савівна і то як узагальнення), а навіщо імена? Імена і не потрібні, це ж німе кіно! їх названо Інтелігент, батько, мати, покоївка, студент, дівчина, начальник.

Середня: 4.4 (20 оцінок)

Опубліковано Tetyana Пн, 02/02/2026 - 20:43

#

Зацікавившись почала читати. І нехай у мене зараз полетять гнилі помідори у банках. Прочитала книгу до половини другого розділу, і далі таку єресь читати немає моїх сил, нікому не раджу. Не в тім річ, що це російський письменник, хоч він до речі родом із України. Чому Булгаков змальовує сина божого з підігнутими плечами , що плазує перед Понтієм Пілотом? ТА ЦЕ БРЄД, ТОВАРІЩІ ! Мені стало фізично і морально погано від такого богохульства, і це Булгаков син священника. Книга недоречна у будь якому віці.

Нема оцінок

Опубліковано Tetyana Чт, 01/22/2026 - 23:11

#

Чуттєвий сентиментальний мелодраматичний роман. Десь більшу частину при прочитанні у мене складалося враження, що романтизується подружня зрада. Ну не вистачило мені конкретики чим саме граф Оленський мерзотник. Звиклій до розкошів, розваг і утіх (це при подружньому своєму житті) Оленській було погано з чоловіком. Чим саме погано - тема не розкрита. От те що 'не така як всі' Елен Оленська поводила себе ницо і як, вибачте, б ..дь, для мене питань не виникло.