Відгук про книгу: Смерть. Сибірські новели (Історія України в романах)

Відгук на роман "Смерть" . Важка тематика і підняті проблеми викликали смуток, але мова автора гіпнотична, реально затягує. Головний герой неспокійний, його щось мучить... Мені важко назвати Костю Горобченка переконаним більшовиком, або заляканим... Він ніби у чомусь розчарований... Костя колишній інтелігент, що вирішив порвати з своїм інтелігентим минулим. Бо це сором, кидає на нього тінь і він несталий як комуніст -більшовик, ненадійний тобто. Немає для нього нічого гіршого від того, що його вважають ненадійним. Потік свідомості, сумніви, спогади. Ніби то людина не пропаща, але при цьому різкі рухи, рубає з плеча, нещадно викорінює у собі всі сентименти ( в тому числі любов до українського: "Хіба ж можна зрівняти безмежні простори майбутнього соціалізму з чотирма стінами своєї хати, де "своя правда, і сила, і воля"!) Кості хотілось, щоб його вважали за свого, тому треба якнайшвидше покінчити з старим життям, щось комусь довести, а для цього своє минуле треба змити кров'ю. Кров'ю тих кого партія назвала ворогом. А кров то не ворогів, а своїх.