Це моє перше знайомство з автором. І після цієї книги я точно скажу, що буду і надалі знайомитися з його творчістю. Цікавий роман. Дуже легко і гарно написано. Стиль письма мені імпонує.Читається швидко і легко. Дуже проста, здавалося б, тема. Але з глибокими філософськими роздумами автора в особі головного героя історії. Головний герой - молодий письменник, який переживає деякі не надто прості моменти в своєму житті. І в цей час доля зводить його з такими людьми, з якими він і подумати б не міг бачити їх у колі свого спілкування. І починається... Правда кінець я щось не дуже зрозуміла.

Ця книга дуже відрізняється від інших книг Стівена Кінга. Може, тому він і написав її під псевдонімом Річард Бакмен. Мені якось не надто зайшла. Хоча це цікавий досвід. Досить незвичний сюжет. Спонукає читача до роздумів. Що спонукало сто хлопців підлітків взяти участь у Догій ході? Бажання смерті? Бажання пригод, не задумуючись про наслідки? Бажання перемоги, хоч шанс виграти один із ста? Для чого це все? Можливо в такому віці ще рішення приймаються не надто усвідомлено, керуючись лише емоціями і азартом.