«Ти знаєш, що ти людина Ти знаєш про це чи ні…?»

Гарна тема місяця, бо хочу поділитись і ще одним враженням не тільки від прочитання книги, що не треба не забувати «шістдесятник» які були частиною опору, які поклали свою волю за нашу незалежність. В травні була на прекрасний виставі «Ребелія» Мур яку також раджу відвідати усім! Адже памʼять має жити за тих хто поліг за нашу свободу і незалежність й тоді… наша боротьба триває.

«І я стою і ти стоїш.. наш час настав, мільйони не спинити, вкраїнську незалежність не спинити…

Вільна ти.. вільний я.. 

Василь Симоненко зробив також важливий внесок , а його поезія залишається влучною , щирою і дуже актуальною. 

«Ти знаєш, що ти людина

Ти знаєш про це чи ні…?»

Один із тих віршів, які здається кожен українець хочаб раз цитував або чув . І недарма.

Збірка «Тиша і грім» стала для мене ще одним нагадуванням про те, наскільки сильним може бути слово.  До книги увійшли як вірші і прижиттєвої збірки так і твори які вже були опубліковані після смерті поета. Основою темою для автора завжди була тема любові до України , людської гідності та неповторності та унікальності кожного. Він писав про свободу , страх, відповідальність перед собою та країною так , ніби звертається до мене особисто. У багатьох віршах відчувається внутрішній протест проти байдужості й несправедливості, але цей протест ніколи не перетвориться на порожні гасла.  
Та у збірці є і місце для ніжності і ліричності, і глибоких роздумів про кохання та людські почуття.  Також хочеться звернути увагу наскільки сучасно звучать усі слова автора. Багато поезій написані понад пів століття тому, але сьогодні вони сприймаються навіть гостріше, ніж могли сприйматись колись. Василь Симоненко говорив про речі які не втрачають актуальності… про право бути собою, право говорити правду та право жити у вільній країні.