You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за весь час
Нестерпна легкість буття; Кундера
воу-воу-воу, тут позитивні рецензії під'їхали!
Цього разу - на книгу "Нестерпна легкість буття", або, як назвала її моя коліжанка по книжковому клубу - "Нестерпна важкість читання" (як ви розумієте, рецензія позитивна лише від половини нашого #club11july)
Бог завжди подорожує інкогніто і шо тут не так
Так, сьогодні поговоримо про книгу "Бог завжди подорожує інкогніто", і не те щоб це буде дуже приємна розмова. Книгу одразу можна віднести до "охудожненої" психологічної літератури з поцілом на підтримання впевненості у собі, тому зайде вона читачу чи ні - залежить в першу чергу від емоційного стану читання.
Кабульський книгар
З цією книжкою я розлучатимусь із жалем. Норвезька письменниця і журналістка, яка перебувала в Афганістані у 2001-2002 роках, не здогадуючись, подарувала мені найприємніші годинизустрічі зі старим знайомим - чужою столицею чужої держави, яку, однак, я мав можливість спостерігати під час декількох візитів у 1984-1988 роках. Давно, за людськими мірками, але ностальгічні спомини, було, перетекли у нічне сновидіння, у якому я навіть влаштувався на роботу до аптеки водієм. А книжка пані Осне стала світовим бестселером. Заслужено.
Сектор обстрілу "Аїсти"
Перша книжка, видана українською на тематику радянсько-афганської війни, без сумніву, написана талановитим автором і, само собою, безпосереднім учасником інтервенції, несе в собі кілька плюсів. Два з них я озвучив. Третій - правдиве відображення внутрішньої атмосфери радянського підрозділу. Непричесана така література, яка не могла з'явитися до розпаду СРСР. Але "непричесана" у лапках, адже з точки зору майстерності, способу передачі зовнішнього оточення, діалогів, настроїв, нагадує вищій пілотаж.
Куди тече та річка
Взявши до рук книжку, я був готовий до зустрічі з творчістю велета української літератури. Дивно, чи не так? Улас Самчук майже весь свій довгий вік прожив за межами України, маю на увазі активне і свідоме життя людини, яка чітко ідентифікує себе одним цілим з народом, до якого і ми всі, сподіваюся, себе зараховуємо. Народився письменник у 1905 році, а у віці 22 років дезертирував із польської армії, до якої його, попри бажання, взято незадовго до закінчення гімназії. А далі: Німеччина, Польща, Чехословаччина.
Свобода
Сучасна азербайджанська література почалася для мене з цієї книжки (музика прийшла значно раніше) і так, скажімо, вагомо заявила про себе, що пізно ввечері, коли організм готувався вимкнути усі зайві для нічної роботи системи, але мозок пручався і увімкнув "друге дихання". Серед ночі довелося примусово зупиняти себе, інакше коефіціент корисної дії вдень дався би взнаки. Письменницький талант Афаг Масуд просто бере у полон.
Сокира сатири
Ось заради чого я перервав свою беспрограшну читацьку серію японської сучасної літератури. Вважаєте, рішення було передчасним і легковажним? Не шкодую ні миті, а представляю четверту книжку цього молодого і перспективного пана (це моя відповідь, бо він у написі наважився і мене обізвати паном, хоча я не любитель, коли мене шанують як якусь їхнюю благородію), однак... Що вже доводилося бувати на презентаціях двох із попередніх трьох збірок Сашка - це так, незначний штришок. Давайте я скажу більше правди про автора, який і сам до сказу правдивий в поезії.
1Q84
Не тішитиму себе ілюзіями: третій роман автора, прочитаний мною за останні місяці, не дає право бути експертом японської сучасної літератури. В цьому я хочу переконатися і не омину нагоди ознайомитися з творчістю інших японців. Поки що знайшло підтвердження суб'єктивне і дещо абсурдне переконання: Японія - окрема планета сонячної системи, розташована на дуже низькій орбіті, настільки низькій, що омивається водами земного Тихого океану. І, оскільки ще близько до Землі, японці мають чимало спільних із нами рис, але...
Роман-вибух №1
Знаючи автора тривалий час завдяки його роботі в соціально важливих програмах на каналі Ютюбу, аж кортіло оцінити літературний хист. Говорити в телекамеру – одне, а писати романи – мало би бути чимось іншим, бо жанр передбачає більшу долю вимислу, начебто. І, чесно кажучи, зі 108 нових електронних книжок, куплених мною за чесно зароблені 108 гривень (по акційній ціні), першою я почав читати «номер один». Нетипова назва і стиль роману, що відразу робить Дроздова унікальним автором.
Роман 2
Під час читання «Роману 2» я мав більше причин подавати репліки і зробити відгук повноцінним. Ні, навіть читаючи «Роман-вибух 1» того ж таки Остапа Дроздова, вже частково формулювалися звороти-заготовки для критично осмисленого допису. А тепер, дочитавши до останнього рядка, дав собі кілька годин охолонути і сам себе спитав: «А що, власне, в словах Дроздова не так?» Що ми всі трошки різні, різні настільки, наскільки маємо відмінні риси обличчя, то такі ж і думки – у кожного з нас в чомусь переплітаються, а в інших випадках мають розбіжності. То навіщо ж загострювати це-во, відмінне?