Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у жовтні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
Чаклун та сфера
Це книга, у якій Стівен Кінг дозволяє своїй епопеї про Темну вежу вдихнути минуле. Після довгого шляху, обпаленого порохом і тінями світів, читач нарешті проходить крізь двері у юність Роланда. і опиняється не в героїчній легенді, а в гарячковому сні, де ніжність і смерть йдуть під руку. Цей том — не про подорож, а про рану. Любов Роланда і Сюзан — не ідилія. У цьому коханні більше приреченості, ніж спасіння. Через нього Кінг ставить питання, що переслідує кожного: скільки людського можна втратити заради мети, навіть якщо вона сяє, як сама Вежа?
Острів Дума
Біль може перетворитися на мистецтво, а творчість — на небезпечний спосіб говорити з невидимим. У цьому романі Кінг слухає: море, тишу, біль людини, яка втратила частину себе. Головний герой художник. Його картини стають живими, і в цьому пробудженні є щось тривожне, але водночас прекрасне. Кінг створює атмосферу, де світло й темрява не протистоять одне одному — вони співіснують. Ідея «Острова» у тому, що мистецтво не лікує, воно відкриває. Воно не дає забути, а змушує дивитися вглиб, де причаїлися справжні сили й тіні.
Під куполом
У «Під куполом» Стівен Кінг проводить експеримент над самою людяністю. Маленьке американське містечко раптово відрізане від світу невидимою стіною стає лабораторією, де виявляються моральні закони. Купол — це дзеркало, у якому спільнота бачить себе без прикрас і пояснень. Пульс натовпу, запах паніки, відлуння влади, що швидко мутує в насильство. Тут немає зовнішнього монстра — лише звичайні люди, які в замкненому просторі стають власними катами. Ідея роману проста, але багатошарова: цивілізація — це тонка плівка над хаосом.
Новий український правопис
Відомий український мовознавець Олександр Авраменко є автором посібників з підготовки до ЗНО. Декілька років тому він підготував брошуру обсягом лише у 40 сторінок, у якій коротко і по суті розповідає про зміни до українського правопису, що було прийнято 2019 року. Від себе скажу, що згадано не всі зміни, однак подано найголовніше, наприклад, запровадження фемінітивів, слово «проєкт», розрізнення г та ґ, нове написання слів із пів та складних іменників, паралельне вживання кафедра і катедра, в ефірі - в етері.
Загублена земля
“Загублена земля” — це перехід із міфу в мрію, у світ, що ще тільки формується у свідомості. Третя частина епопеї глибша, темніша, напружена. Тріщини часу, свідомості, пам’яті. Усе навколо — уламки світу, який зійшов зі своєї осі, і водночас уламки людського “я”. Кінг поступово перетворює класичний сюжет “подорожі героїв” на щось більш інтимне. Його герої йдуть крізь спустошення тому, що їм треба зрозуміти, чи взагалі є що рятувати. “Загублена земля” — це не місце, а стан. Вона живе всередині і кожен крок наближає не стільки до Вежі, скільки до самого себе.
Героїні свого часу
Відомий письменник обʼєднав у своїй книзі дівчат, які було особисто знайомими одна з одною та мали дворянське походження. Це представниці інтелігенції - письменниці, історикині тощо. Також поєднала їх Українська революція 1917-1921 років. З них усіх більшості, напевно, найвідомішою є Олена Пчілка. Й то не через свою творчість, а тому, що вона була матірʼю Лесі Українки. Історики натомість зауважать, що знають Катерину Грушевську, бо це дочка найвидатнішого нашого історика - Михайла Грушевського.
Країна розваг
Це роман про тіні минулого, які завжди крокують поруч. Кінг розгортає текст як довге відлуння спогаду, у якому кожен звук каруселі звучить трохи фальшиво. Мова роману дихає повітрям літа, що вже минуло. Кінг пише з тією впевненістю, що справжні жахи дозрівають у мовчанні, у дрібних деталях. У центрі книги дорослішання, яке схоже на втрату кольору. Кінг показує як світ сповнений мрій і можливостей, непомітно стає ареною для самотності. Країна розваг тут метафора: блискуча оболонка, що приховує втомлене серце. За яскравими лампочками — темрява, за дитячим сміхом — відлуння болю.
Обід у кав’ярні „Готем“
Це не просто оповідання про випадок чи зустріч, а текст, що розкриває невидимі тріщини. У ньому майже нічого не відбувається зовні, але всередині кожного рядка щось ламається. Автор зводить буденність до абсолюту, аби показати, наскільки вона крихка. Через кожну деталь проступає невидимий розпад, який починається там, де закінчується впевненість у собі. У цьому тексті страх не зовнішній, а внутрішній. Це один із тих творів, де атмосфера важливіша за події, а відчуття — важливіше за розуміння. «Обід у кав’ярні „Готем“» залишає по собі присмак холодної кави, що не встигаєш допити.
Відьми в ранньомодерну добу
Монографія історикині Катерини Диса є, на перший погляд, несерйозною. Які відьми? Це ж не художня література і не «Конотопська відьма». Однак ми маємо справу із дійсно серйозним дослідженням, написаним на основі опрацювання солідної кількості джерел, зокрема польських архівів. Авторка, що паралельно є викладачем Києво-Могилянської академії, розповідає про судові процеси 17-18 століть (ранньомодерна доба), в яких жінок обвинувачували у відьомстві та чарах. На повному серйозі обвинувачували.