You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за весь час
Відгук на книгу: Хімія смерті. Перше розслідування
Любителів триллерів ця книга захопить з першої сторінки і не відпустить до останньої.
В книзі розповідається про судового антрополога, який наскільки фахово виконує свою роботу, що йому просто немає рівних. Крім того, він прекрасно справляється й з роллю детектива.
Дуже багато цікавих біологічних фактів про те, що відбувається з тілом людини після смерті в певних умовах. Так все конкретно і деталізовано описано, але зовсім не викликає огиди, яка могла б виникнути, прочитавши хоча б мій відгук.
Відгук на книгу: Глиняний міст
Чомусь цей твір автора не такий популярний як, наприклад, Крадійка книжок. Я вважаю, що це несправедливо.
Так, треба пристосуватися до стилю автора, до амплітуди коливань від теперішнього до минулого і до майбутнього. Спочатку не зрозумілі деякі речі, але з кожною сторінкою все поступово стає на свої місця.
Відгук на книгу: Диво (Великий роман)
Цей історичний роман став для мене однозначно одним з найкращих мною прочитаних творів.
В цьому романі описується епоха Київської Русі. Цікавезна розповідь про запровадження християнства та створення історичної пам'ятки Софії Київської. В цій книзі наведені неймовірні факти про великих князів Володимира Великого, Ярослава Мудрого. Ці великі держанивки описані зі своїми слабкостями та недоліками, які притаманні звичайним людям.
Образ Сивоока (будовничого і художника Софії Київської)- це поєднання неймовірного таланту, людської гідності, волелюбства в одній людині.
Валерія Врублевська "Соломія Крушельницька. Роман-біографія"
Найбільші театри світу сперечалися за право приймати у себе на сцені видатну артистку. І як лише її не називали: і "польською співачкою", і "малоросіянкою з Галичини", але Соломія Крушельницька - співачка й актриса - завжди позиціонувала себе дочкою і гордістю українського народу. У які б світи доля її не занесла і куди б не підносила слава, вона завжди пам'ятала свій рідний край і безмежно любила український народ.
Сельма Лаґерлеф "Сага про Єсту Берлінґа"
Людям не завжди потрібні поради. Іноді їм потрібна рука, яка підтримає. Вухо, яке вислухає і серце, яке зрозуміє.
Коли берешся за читання книги нобелівського лавреата із самого початку розумієш, що читання буде непростим, бо в основу цих творів автори закладають глибокі підтексти про певні моральні принципи й чесноти, а читачеві залишається не лише їх віднайти, а й розгадати. Але для мене це не просто як інтелектуальна гра, швидше - пізнання самої себе.
Вікторія Ллойд-Барлоу "Маленькі пташинні серця"
Зворушлива історія життя жінки із аутизмом написана... самою ж жінкою із аутизмом.
Сумна, але відверта книга, яка змушує подивитися на світ іншим поглядом. Найперше, що спадає на думку: скільки особливих людей серед нас, яких ми не помічаємо, а помітивши - ігноруємо. Ми навіть на йоту не відчуваємо того як же живеться людям із аутизмом, і як суспільство ставиться до них із нерозумінням, як воно тримається відчужено і не приймає особливих людей у своє оточення.
Гелій Снєгірьов "Набої для розстрілу"
Незнаний незламний Гелій Снєгірьов.
Людина, яка творила українську історію, дисидент, який був одним із тих, хто закладав підмурівок сьогоднішньої України. І якщо більшість дисидентів стали на шлях боротьби із радянським режимом ще в роки хрущовської відлиги, то Гелій Снєгірьов кинув виклик системі тоді, коли з приходом Брєжнєва до влади, поновилися й посилилися гоніння.
Ву Мін'ї "Хроніки поцуплених роверів"
"Проживши декілька століть під ярмом європейських колонізаторів, народи Південно-Східної Азії, вже майже повністю втратили спроможність до боротьби за власну свободу"
Як привернути увагу світу до історії своєї нації? Як зайвий раз наголосити Китайській Народній Республіці, що Тайвань окрема демократична держава, а не "провінція Китаю" і що КНР не має жодної законної влади над Тайванем?
Цілий світ в одному селі
«Що то за життя без кави»… як кавоманка не можу не погодитись!
Читаєш, місцями не розумієш, що ж відбувається, але не можеш відірватись і ловиш у фіналі сльози від безвиході життя - всі ми помираємо на самоті, ось тільки були цілим світом і враз не стало нічого, і все стало неважливим. Як будинок старої Стасі- не стало господині і його місце зайняло небо...