Рецензії та відгуки на книгу

You are here

Рецензії та відгуки на книгу

Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік

3
Середня: 3 (3 оцінок)

Вічна класика

Напевно, немає такої людини, яка б не чула про Ромео і Джульєтту з Верони, кохання яких ідеалізують. Мені особисто було боляче дивитися мультфільми та кіно за вічним твором Шекспіра. Прочитала цю драму ще у школі, тоді сприйняла її спокійно, бо вже знала сюжет. З роками Шекспіра переосмислюєш і звертаєш увагу навіть не на ворожість між Монтеккі і Капулетті і не на романтику почуттів і смерть героїв. З висоти років бачиш, що у житті людини, попри щире в взаємне кохання, може не скластися сімейне життя.

вподобати
1 користувач вподобав.
0
Нема оцінок

Книга-довідник для молодих батьків

Для мене ця книга стала бальзамом на душу. Щойно виписали з пологового, і я не знала, що робити далі. В дитини невеликі прищики на носику, що робити? Виявилося, що це все норма. Дитя постійно хоче їсти. Так і має бути. Таке враження, що автори книги читали мої думки і дали відповіді на всі запитання, які виникають у батьків одразу після народження дитини.

вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

«Місце для дракона»: Філософська повість - казка для дітей про добро та зло

Головним персонажем повісті – казки Юрія Винничука «Місце для дракона» є дуже добрий, розумний дракон на ім`я Грицько, що їсть травичку, пише вірші та вчиться грамоти, але його призначення у світі зовсім інакше. Дракона повинні вбити славні лицарі середньовічного містечка, той сміливець, котрий здійснить цей «подвиг» одружиться з прекрасною князівнею Настасією та посяде престол.

вподобати
1 користувач вподобав.
0
Нема оцінок

Шум і лють

Тут розповідь не ведеться, а розпадається, не починається, а вже триває. Це роман не про події, а про відчуття часу, що розповзається. У центрі — сім’я колись впливова, а тепер знесилена, зламана. Їхній занепад — не трагедія, а тиха деградація, де кожен персонаж намагається втриматися на уламках пам’яті, звички, минулої гідності. Форма тут — окремий організм. Чотири голоси, чотири перспективи. Особливо вражає перша частина, подана від імені розумово неповносправного героя, у якого не розділяються минуле і теперішнє, слово і подія. Його свідомість — як ріка, що не знає русла.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Макбет

Це п’єса не про амбіції, а про зараження — про те, як думка, впущена в розум, починає розростатись і перетворює людину на простір для експерименту. Головний герой не схожий на типового трагедійного персонажа. Він не йде до вершини, а сповзає. Його шлях — не боротьба зі світом, а боротьба з тишею в собі, яка все частіше переривається шепотом: «А якщо?..». Його роздуми не глибокі, а болісні, роздроблені, зім’яті страхом. Макбет не філософ і не демон — він той, хто оступився й вирішив більше не дивитися назад. Стиль п’єси — мов туман.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Отелло

В «Отелло» Шекспір показує, як легко руйнуються навіть найміцніші стосункі, якщо в них впустити недовіру. У центрі п’єси — не кохання, не зрада і не смерть, а слово. Не те, яке вимовляється з любов’ю, а те, що пускає коріння в сумнів. Те, що здається незначним, але стає ключем до катастрофи. Це історія про людину, яка не витримала двох протилежних сил — внутрішньої невпевненості й зовнішньої маніпуляції. Отелло — не безумний ревнивець і не героїчна постать, він чужий серед своїх, навчається жити у світі, який не визнає його до кінця. Його мова спершу піднесена, спокійна, глибока.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Приборкання норовливої. Два веронці

"Приборкання норовливої" часто спрощують до комедії про "перевиховання" гордої жінки, але справжнє читання значно суперечливіше. Катаріна — не просто норовлива, вона — жива, горда, вільна. І вся ця історія — не інструкція з підкорення жінки, а швидше — театр про театр, гру про гру, в якій кожен приміряє чужу роль, аби знайти себе. У кінці Катаріна нібито скоряється, але чи це поразка? Чи ми бачимо справжню покору — чи іронічну маску, за якою вона зберігає себе?

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Міркування політика про Леніна

Сама стаття відомого українського політика Арсена Авакова зʼявилася 2007 року. У цій книзі, окрім статті, знаходимо її обговорення на сайтах, тобто відгуки простих людей; рецензії відомих громадських діячів типу очільника Інституту національної памʼяті Вʼятровича; журналістів Княжицького та Портникова, міністра молоді та спорту Жданова. Окремо автор згадує ленінопад після Революції Гідності. Виявилося, що в Харкові було найбільше памʼятників вождю в Україні. Поєднавши ці розділи, зʼявилася нетоненька книжечка з великим шрифтом та кольоровими світлинами. 

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Приземлення великої особистості

Леонардо да Вінчі. Для мене це велична особистість, геній. У дитинстві я із захопленням дивилася про нього документальний фільм й мріяла теж здійснити якесь відкриття. А після Дена Брауна Леонардо отримав другу молодість. Відповідно чогось подібного я очікувала і від цієї книги. Будучи активним читачем КСД, я її придбала, причому на ті часи коштувала книга чимало. Світовий бестселер. Сіла я читати цей «бестселер». Таке враження, нібито читач має бути не дуже ерудованим, адже мова написання проста, із сучасним сленгом. В епоху кінця 15 століття я не поринула.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Ідеологія українського консерватизму

Вʼячеслава Липинського прийнято вважати ідеологом українського консерватизму та засновником державницької школи української історіографії, а працю «Листи до братів-хліборобів» - маніфестом консерватизму. Липинський прожив коротке життя, працював на високих дипломатичних посадах за кордоном, був прихильником монархізму й гетьманства. Тільки гетьман може відродити незалежну Україну. Різко засуджував націоналістів і соціалістів, оспівував фермерів і хліборобів, вважаючи їх класом, здатним відродити Україну. Тому, власне, він до них і звертається у формі листів.

вподобати
0 користувачів вподобало.