
Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у жовтні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
Вічна класика
Напевно, немає такої людини, яка б не чула про Ромео і Джульєтту з Верони, кохання яких ідеалізують. Мені особисто було боляче дивитися мультфільми та кіно за вічним твором Шекспіра. Прочитала цю драму ще у школі, тоді сприйняла її спокійно, бо вже знала сюжет. З роками Шекспіра переосмислюєш і звертаєш увагу навіть не на ворожість між Монтеккі і Капулетті і не на романтику почуттів і смерть героїв. З висоти років бачиш, що у житті людини, попри щире в взаємне кохання, може не скластися сімейне життя.
Книга-довідник для молодих батьків
Для мене ця книга стала бальзамом на душу. Щойно виписали з пологового, і я не знала, що робити далі. В дитини невеликі прищики на носику, що робити? Виявилося, що це все норма. Дитя постійно хоче їсти. Так і має бути. Таке враження, що автори книги читали мої думки і дали відповіді на всі запитання, які виникають у батьків одразу після народження дитини.
#
«Місце для дракона»: Філософська повість - казка для дітей про добро та зло
Головним персонажем повісті – казки Юрія Винничука «Місце для дракона» є дуже добрий, розумний дракон на ім`я Грицько, що їсть травичку, пише вірші та вчиться грамоти, але його призначення у світі зовсім інакше. Дракона повинні вбити славні лицарі середньовічного містечка, той сміливець, котрий здійснить цей «подвиг» одружиться з прекрасною князівнею Настасією та посяде престол.
Шум і лють
Тут розповідь не ведеться, а розпадається, не починається, а вже триває. Це роман не про події, а про відчуття часу, що розповзається. У центрі — сім’я колись впливова, а тепер знесилена, зламана. Їхній занепад — не трагедія, а тиха деградація, де кожен персонаж намагається втриматися на уламках пам’яті, звички, минулої гідності. Форма тут — окремий організм. Чотири голоси, чотири перспективи. Особливо вражає перша частина, подана від імені розумово неповносправного героя, у якого не розділяються минуле і теперішнє, слово і подія. Його свідомість — як ріка, що не знає русла.
Макбет
Це п’єса не про амбіції, а про зараження — про те, як думка, впущена в розум, починає розростатись і перетворює людину на простір для експерименту. Головний герой не схожий на типового трагедійного персонажа. Він не йде до вершини, а сповзає. Його шлях — не боротьба зі світом, а боротьба з тишею в собі, яка все частіше переривається шепотом: «А якщо?..». Його роздуми не глибокі, а болісні, роздроблені, зім’яті страхом. Макбет не філософ і не демон — він той, хто оступився й вирішив більше не дивитися назад. Стиль п’єси — мов туман.
Отелло
В «Отелло» Шекспір показує, як легко руйнуються навіть найміцніші стосункі, якщо в них впустити недовіру. У центрі п’єси — не кохання, не зрада і не смерть, а слово. Не те, яке вимовляється з любов’ю, а те, що пускає коріння в сумнів. Те, що здається незначним, але стає ключем до катастрофи. Це історія про людину, яка не витримала двох протилежних сил — внутрішньої невпевненості й зовнішньої маніпуляції. Отелло — не безумний ревнивець і не героїчна постать, він чужий серед своїх, навчається жити у світі, який не визнає його до кінця. Його мова спершу піднесена, спокійна, глибока.
Приборкання норовливої. Два веронці
"Приборкання норовливої" часто спрощують до комедії про "перевиховання" гордої жінки, але справжнє читання значно суперечливіше. Катаріна — не просто норовлива, вона — жива, горда, вільна. І вся ця історія — не інструкція з підкорення жінки, а швидше — театр про театр, гру про гру, в якій кожен приміряє чужу роль, аби знайти себе. У кінці Катаріна нібито скоряється, але чи це поразка? Чи ми бачимо справжню покору — чи іронічну маску, за якою вона зберігає себе?
Міркування політика про Леніна
Сама стаття відомого українського політика Арсена Авакова зʼявилася 2007 року. У цій книзі, окрім статті, знаходимо її обговорення на сайтах, тобто відгуки простих людей; рецензії відомих громадських діячів типу очільника Інституту національної памʼяті Вʼятровича; журналістів Княжицького та Портникова, міністра молоді та спорту Жданова. Окремо автор згадує ленінопад після Революції Гідності. Виявилося, що в Харкові було найбільше памʼятників вождю в Україні. Поєднавши ці розділи, зʼявилася нетоненька книжечка з великим шрифтом та кольоровими світлинами. 
Приземлення великої особистості
Леонардо да Вінчі. Для мене це велична особистість, геній. У дитинстві я із захопленням дивилася про нього документальний фільм й мріяла теж здійснити якесь відкриття. А після Дена Брауна Леонардо отримав другу молодість. Відповідно чогось подібного я очікувала і від цієї книги. Будучи активним читачем КСД, я її придбала, причому на ті часи коштувала книга чимало. Світовий бестселер. Сіла я читати цей «бестселер». Таке враження, нібито читач має бути не дуже ерудованим, адже мова написання проста, із сучасним сленгом. В епоху кінця 15 століття я не поринула.
Ідеологія українського консерватизму
Вʼячеслава Липинського прийнято вважати ідеологом українського консерватизму та засновником державницької школи української історіографії, а працю «Листи до братів-хліборобів» - маніфестом консерватизму. Липинський прожив коротке життя, працював на високих дипломатичних посадах за кордоном, був прихильником монархізму й гетьманства. Тільки гетьман може відродити незалежну Україну. Різко засуджував націоналістів і соціалістів, оспівував фермерів і хліборобів, вважаючи їх класом, здатним відродити Україну. Тому, власне, він до них і звертається у формі листів.
 
        
