Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у листопаді 2025 року Детальніше
You are here
sveta
Primary tabs
Нагороди
Про себе
Читаю зараз
Мої улюблені автори
Мої улюблені твори
Веселкова Долина
Попри легкість назви, роман не є простою прогулянкою барвистими пейзажами. Монтгомері пише про різні етапи дитячого становлення. Сміливість, що народжується з боязкості; доброту, яка вчиться бути твердою; уяву, що часом рятує. Авторка ніколи не знецінює юних героїв, не спрощує їхніх внутрішніх буревіїв. Монтгомері показує, що кожна дитина — це окремий всесвіт зі своїми законами. «Веселкова Долина» ненав’язливо вчить дивитися уважніше, помічати невидимі шви, якими діти з’єднують реальність зі своєю уявою.
Убивства тінкерів
У другій частині про Джека Тейлора Кен Бруен знову повертається на вулиці Голвея. Книга спрямована не стільки на злочин, скільки на внутрішні злами суспільства. Тінкери у романі — мандрівна спільнота. Бруен не романтизує їх і не робить із них жертв. Він дозволяє побачити, як легко ненависть стає буденним інструментом, як швидко пересічна людина переходить межу, щоб відчути владу над іншими. Цей роман — поєднання жорсткої кримінальної історії з майже есеїстичними роздумами про самотність, культурні межі та природу помсти.
Драматург
Сценою романа Кена Бруена «Драматург» виступає темний похмурий Дублін. Автор вдало схоплює атмосферу міста, яке дихає гріхами. Центральна ідея роману — тендітний кордон між реальністю та вигадкою. Текст постійно самоаналізується, перевертає очікування і змушує сумніватися. Теми залежності, насильства й внутрішньої роздвоєності пронизують роман. «Драматург» — не просто кримінальна історія. Це спроба вловити ламкість людської натури, її спокусу вдавати із себе автора власного життя, навіть коли сюжет давно пише хтось інший.
Священник
Джек Тейлор повертається до Ґолуея. Саме тут його наздоганяє зустріч із минулим — темним, задушливим, позначеним релігійним фанатизмом. Бруен пише кримінальний роман про травму, віру та провину, що в’їдається сильніше за будь-який гріх. У «Священнику» центральною темою стає зіткнення сакрального і зламаного. В місті з’являється священнослужитель, чия історія просочена насильством та багаторічним мовчанням. Бруен демонструє як легко релігійний авторитет може перетворитися на оболонку за якою ховається байдужість. Саме вона дозволяє жахам минулого продовжуватися у нових формах.
Мучениці монастиря Святої Магдалини
У третій історії про Джека Тейлора Кен Бруен занурює у темний поетичний світ міста. Тут туман змішується з гріхами, а правда завжди має присмак крові або віскі. Це розповідь про вину, покуту і ту грань, де особистий демон стикається з демонічністю самої системи. Автор не прикрашає насильство й не підсолоджує моральних дилем. Він лише підкреслює, як тонко зло вміє маскуватися під благочестя. Жахи таємниць, що ховаються за стінами монастиря, де святість перетворюється на інструмент контролю.