Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у жовтні 2025 року Детальніше
You are here
sveta
Нагороди
Про себе
Читаю зараз
Мої улюблені автори
Мої улюблені твори
Пустотливі оповіді
Вибудувані в дусі середньовічних новел, ці історії — про тілесність, спокусу, кмітливість і абсурд людської поведінки. Бальзак ніде не переходить межу вульгарності, навіть коли йдеться про найпікантніші сцени. Його цікавить не стільки тіло, скільки механіка бажання — як воно спотворює, обманює, виправдовує. «Пустотливі оповіді» — це не просто анекдоти з перчинкою. Це погляд на людську природу без зайвої моралі, з розумінням її слабкостей і, водночас, з вірою в розум.
Серафіта
Замість знайомих сюжетів про соціальні ролі, людські вади та буденну драму, тут — щось зовсім інше. Немов на мить Бальзак відвернувся від метушливого світу буржуазії, щоби зануритись у простір, де реальність розмивається. Це не роман у звичному сенсі — радше спроба передати містичний досвід через образ Серафіти. Вона одночасно і чоловік, і жінка, і ні те, ні інше. Але головне — вона ідея, втілена в живому образі, провідник у простори, де тіло, стать, навіть індивідуальність — лише тимчасові форми. Мова твору — сповільнена, урочиста, майже церемоніальна.
Філософські етюди
Це тексти, в яких автор виходить за межі соціального реалізму, шукаючи сенс буття, походження зла, природу душі й свободи. До збірки входять такі твори, як «Шагренева шкіра», «Ісус Христос у Фландрії», «Пошуки абсолюту», «Месія-агностик», «Серафіта» та інші. Найбільш знаною, звісно, є «Шагренева шкіра» — парадоксальна алегорія про бажання і ціну, яку доводиться платити за їх здійснення. Це своєрідний філософський роман-дослід, в якому життєва енергія вимірюється шматком чарівної шкіри. «Серафіта» — зовсім інший вимір. Тут Бальзак майже полишає землю і переходить на мову містики.
Розкоші і злидні куртизанок
«Розкоші і злидні куртизанок» — це частина «Людській комедії». Цей роман — продовження історії Люсьєна, героя, що вже з’являвся в «Втрачених ілюзіях». Але тепер його долею керують зовсім інші закони — не мистецтво і не ідеали, а політика, гроші й приховані структури впливу. Якщо «Втрачені ілюзії» — це роман про поразку поета, то «Розкоші і злидні...» — про остаточне поглинання людини системою. Куртизанки демонструють як влаштовано соціальний ліфт у Франції XIX століття. У стилістичному плані роман густо насичений деталями, діалогами, внутрішньою напругою. Бальзак не прагне подобатися.
Сцени паризького життя
У «Сценах паризького життя» Бальзак збирає суспільні ролі, соціальні механізми, внутрішні кризи, які притлумлені ввічливістю й театральністю поведінки. Місто дихає через персонажів — і що вищий поверх у світському товаристві, то більше в цьому диханні штучності. проза багата на деталі, але вони не прикрашають — вони виявляють. Соціальна стратегія, мовчазна боротьба за становище, міміка домовленостей — усе це Бальзак передає з майстерністю людини, яка вміє бачити крізь. Ідеї, що проходять через «Сцени паризького життя», стосуються не лише Парижа першої половини XIX століття.