За право залишитись в професії

«Ревізія» - це вже третя книга саги, і тут Мруз просто бере і жорстко ламає свою ж головну героїню. Раніше ми звикли бачити Йоанну Хилку такою собі акулою, яка тусується на самій верхівці у скляних хмарочосах Варшави. А тепер автор тупо скидає її з цього п'єдесталу на самісіньке дно.

Хилка втратила реально все. Її з тріском виперли з елітної контори «Желязни та Маквей», і тепер вона сидить у якійсь тісній, обшарпаній комірчині, куди заглядають хіба що люди з дрібними проблемами. Але найгірше те, що її головний ворог тепер не прокурори, а вона сама. Мруз не робить із цього красивої драми: він показує дуже важкий, бридкий алкоголізм.
Тепер її гострий язик і мізки працюють на тлі постійного недосипу та жорсткого бодуна. Хилка змушена битися не тільки за свободу клієнта, а й за те, щоб просто вижити. Це вже не красиві розбірки багатих юристів, а тупо вулична бійка за право лишитися в професії.
Справа, за яку вона хапається і то скоріше від безвиході - це взагалі окрема жесть. Звичайного роботягу, рома за національністю на прізвище Букано, звинувачують у тому, що він по-звірячому вбив свою дружину й доньку. Копи кажуть, що все це заради гігантської страховки.

Для поліції, прокурорів і журналістів Букано - це просто подарунок долі. Ніхто навіть не напружується шукати реальні докази. Система бачить його походження і одразу вмикає стереотипи, підганяючи факти під зручну версію «дикого злочинця». Хилці доводиться воювати не просто з обвинуваченням, а з глухою стіною упереджень. Вона має довести, що правосуддя не повинно залежати від кольору шкіри чи статусу.