Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у грудні 2025 року Детальніше
You are here
Cognosce te ipsum
Primary tabs
Нагороди
Про себе
Читаю зараз
Мої улюблені автори
Мої улюблені твори
#
Страх,як соціальна норма.
От вам, здається, невеличке оповідання, а воно таке зачіплює, що потім довго відходиш,наче від міцної кави. Азімов у «Сховищі» з неймовірною влучністю демонструє, як звичайна стурбованість перетворюється на соціальну параною. Коли всі навколо починають купувати бомбосховища, це вже не про безпеку, а про те, щоб не випасти з соціальних звʼязків .Знаймо правда ?
#
Як читати класиків
Семків намагається широкими мазками вмістити все писемне мистецтво світової літератури в одній книзі. Доступною для нас, смертних, мовою він несе, як Гермес, вогонь класики, що палахкотить крізь віки.
Книжка як маленька бібліотека, де все гармонійно систематизовано за: стилем, епохою, автором.
Автор веде нас, як турботлива мама, від легкого до складного.
Автор протягом книги намагається розмовляти з читачем, що розкриває ідею книги ще краще.
Підводячи підсумки: книга є хорошим путівником для зеленого читача, як гаубиця в монструозному світі літератури.
#
Сповідь Гоголя
Вій — це сповідь Гоголя в образі бурсака Хоми Брута перед панночкою-Україною.
Гоголь потаємно розповідає в повісті про свої переживання.
Хома Брут — зрадник, що зрікається своєї раціональної гідності вченого перед силою ірраціонального.
Панночка — символ нескореної козацької Січі, що, попри свою загибель, намагається відродитися і помститися своєму кривднику.
Вій — дзеркало, що висвітлює сірі коридори душі Хоми.
Смерть Хоми — це своєрідний акт філософського самогубства.
Повість наповнена символами, розкиданими по полях книги.
#
Реінкарнація давніх переказів
Гуляючи на природі — розглядаючи ліс, поля, гори, усю красу, яку дарувала нам матінка-земля, — ми рідко замислюємося над тим, що все довкола є її дітьми. Авторка пропонує зануритися в глибини минулого й віднайти загублені фрагменти памʼяті наших пращурів.
З енциклопедичною точністю вона реінкарнує давно зниклі усні перекази у своїй книжці.
Різноманіття істот, якими переповнені сторінки, захоплює.
Книга написана доступною мовою й залишає по собі легкий слід давніх подій, ніби подих історії, що торкається плеча.
#
Кінець світу по-українські
Дим… Забиті вікна, що нагадують карцери в’язниць. Де-не-де хтось визирає крізь шпарини барикад, що колись були оселями. Навколо — понівечені, брудні, напіврозкладені трупи тих, хто донедавна називав себе «людиною».