Рецензія-сага 5.0. Випробування на міцність

Слухайте ж, о хранителі давніх переказів, як вітер Ефлари приносить відлуння нових тривог. П'ятий сувій великого Літопису Часодіїв, накреслений рукою Наталії Щерби, носить ім'я «Часограма». І ця оповідь, мов сутінки перед довгою жорстокою зимою, сповнена небезпек, що невблаганно згущуються над нашими героями.

Темрява збирається у похмурих мурах Зміївлана, що височіє над світом, наче грізна твердиня Барад-дур. Дух могутнього Астрагора, чия міць і підступність не поступаються найтемнішим владикам Мордору, більше не бажає залишатися безтілесною тінню. Він жадає плоті, сили та абсолютної влади над усіма вимірами. Його палаюче око впало на Феша Драгоція. Юнак опиняється у тенетах моторошної долі, змушений вести внутрішню боротьбу, що так нагадує важкі муки славнозвісного усім в світі фентезі Голума. Чия воля зрештою переможе: світло юного серця чи холодний, багатовіковий гнів прадавнього зла?
Тим часом Василиса Огнєва, наша відважна хранителька, осягає нові, незвідані глибини Часового мистецтва. У її руках опиняється таємнича Часограма - магічне послання з минулого, що наче прадавній палантір розкриває приховані істини та вказує шлях крізь морок. Дівчина розуміє: щоб врятувати друга та зупинити навалу руйнування, самих лише бойових заклять замало. Потрібно сплести нитки часу так філігранно, як це робили первородні ельфи. Її відданість стає тією єдиною світлою зіркою, що, мов ясне сяйво Еаренділа, здатна пробити завісу відчаю.
Братство ключників знову випробовується на міцність, але часу лишається все менше, наче піску в розбитій клепсидрі. Дитячі ілюзії залишаються позаду, бо Велика війна стає невідворотною.

Ось так, на вістрі клинка, завмирає п'ята оповідь нашої саги і зовсім скоро у полум'ї битви вирішиться доля всіх світів.