Фіолетова тінь

Я б усе-таки з натяжкою назвала підібрані у збірці оповідання містичною прозою. Адже очікуєш щось на кшталт Дракули чи упирів, а читаєш про вибрики звичайних чортів, причому без нуару та страху. Зокрема оповідання Степана Васильченка, головним героєм яких є дідько, тобто чорт. У першому творі «В хуртовину» йдеться про чорта, який взимку присів на сани до македонського старости й його писаря.